На украинском языке (Sándor - magyar)

На украинском языке

На украинском языке - стихи, цитаты, мысли и статусы из сборника пользователя Sándor - magyar.

Рiдна краiна

Я мрiю доторкнутися до тебе
Мiй сон, промiння чистоi зорi
Дарую я тобi свое натхнення
Як зiрку,що горить в пiтьми
Моя любов до рiдноi краiни
Як пiсня колисковоi дитинi,
Яку спiвае мати у ночi,
Мiй край, души в тебе не чаю
Ти свiтла зiронька моя
Тебе всiм серцем привiчаю
Ти ненька рiдна ты земле моя!

© Copyright: Кударенко Елена, 2012
Sándor - magyar 8 Марта 2020
Життя пройде, немов вода,
і відцвіте, немов вишнева гілка...
в житті одна помилка - не біда,
біда, коли усе життя - помилка.

( Жизнь истечет, иссохнет, как вода
И отцветёт, растает, как улыбка
Одна ошибка в жизни — не беда,
беда, когда вся жизнь — ошибка )
Людмила Гуменюк 18 Августа 2020

Зупиніться

Так багато зустрічаю
Жебраків, убогих,
Але ще я помічаю:
Не згадують Бога!
Але ж Він життя дає нам,
Ще й гріхи пробачив!
А ви Його знов клянете,
Як сліпці неначе!
Закликаю всіх: зверніться
До Нього в молитві!
Не грішіть вже! Зупиніться!
Досить вже загиблих!
Sándor - magyar 6 Августа 2020

Тріо Мареничів - Чом ти не прийшов

Душевная песня на украинском языке.
Sándor - magyar 27 Марта 2020
Душі ніхто не бачить, а чує не кожний...
Sándor - magyar 7 Мая 2020

ЯК ТИ ЛЮБИШ УКРАЇНУ

— Як ти любиш Україну, 
Мій маленький друже?
— Нашу рідну Україну 
Люблю дуже, дуже!
— З Україною нікого 
В світі не боюся.
І щоранку я до Бога 
За неї молюся.
Щоб була щаслива, дуже, 
Щоб була багата. 
Я люблю її так дуже, 
Як маму і тата.
Автор неизвестен
Sándor - magyar 8 Марта 2020
Чужа душа — то кажуть; темний ліс. А я скажу: не кожна; ой не кожна ! Чужа душа — то тихе море сліз. Плювати в неї - гріх тяжкий; не можна…
Sándor - magyar 6 Августа 2020

Рідна мова в рідній школі

Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче і миліш,
І дорожче в час недолі?!
Рідна мова! Рідна мова,
Що в єдине нас злила, —
Перші матері слова,
Перша пісня колискова.
Як розлучимось з тобою,
Як забудем голос твій
І в вітчизні дорогій
Говоритимем чужою?!
В кому думка прагне слова,
Хто в майбутнім хоче жить,
Той всім серцем закричить:
— В рідній школі — рідна мова!
Наша мрія золота,
Наше гасло і мета:
Рідна мова в рідній школі.
Александр Олесь
Sándor - magyar 4 Марта 2020
Кохай! Бо час тебе не жде. Він забирає твої дні і ночі. Кохай допоки тіло спрагле й молоде. Бо в старості кохають тільки очі.
Sándor - magyar 31 Декабря 2019
Хай у казкову новорічну мить
Обов’язково збудуться бажання,
Хай у домівку щастя поспішить,
Мороз на склі малює привітання.
Нехай в цю ніч збуваються дива,
Хай радість сипле чистим снігопадом,
Нехай добра чаруюча краса
Іскриться новорічним зорепадом.
Нехай воскресне віра у дива,
Навіть у тих, хто зовсім в них не вірить,
Із Новім Роком! – радісно луна,
Нового щастя сходить щедра зірка.
Sándor - magyar 7 Декабря 2019

Дiти Освенцима

Освенцим - чорний табір смерті.
В дитяче серце сіє жах.
Обійми пекла розпростерті,
Та чорний попіл на губах.

І знов підйом, знов треба встати.
На серці — спогади сумні.
Хлопчині знов наснилась мати,
Як німці страчують її.

А день новий несе страждання,
Проймає тіло біль страшний.
Із вуст зірвалось запитання:
«Чому я, Боже, ще живий?

Я кожен день терплю тортури,
Мене катують лікарі.
Пускають кров, дають мікстури,
Ножами ріжуть на столі.

Померли вчора Влад та Рая.
Щасливі. Мабуть, вже в раю.
А я живий! А я страждаю!
Так забери мене, молю.

Терпіти біль не маю сили!
Тут кожен день лунає плач...».
І знов в барак змарніле тіло,
Приніс під вечір наглядач.

Страхіття дня тепер позаду,
Ніч принесла на крилах сон.
І знов прийшла до нього мати,
У неї коси, наче льон.

Благав малюк: «Матусю, мила!
Ти забери мене у рай!».
Вона, лиш пальцем погрозила,
Злетівши геть за небокрай.

Скінчилась оберега ночі,
І день страшний вступив в права.
Відкрив хлопчина карі очі,
А сил підвестися нема...

Торкалась смерть його рукою,
Він чув, як стигла в жилах кров.
Зненацька, тихою ходою,
Солдат до хлопця підійшов.

«Вставай. Ти вільний. Чуєш, сину?
Фашист розбитий в пух і прах!».
«Ти хто?»-, спитав його хлопчина.
Солдат всміхнувся,- «Я — казах.

Зі мною Боз, з Таджикистану,
Гліб — білорус, Вано — грузин,
Сергій та Ігор — росіяни,
Та з України Северин.

Вставай!». А встати сил немає...
Малий підвівся та упав.
«Тримайся, хлопче! Так буває.».
Солдат його на руки взяв.

У цей святий, щасливий ранок
Сміялось сонце за вікном.
Ум’яв хлопчина на сніданок
Солодкий пряник з молоком.
Sándor - magyar 4 Марта 2020
Поражение - это наука. Никакая победа так не учит. (Поразка — це наука. Ніяка перемога так не вчить.)

Що ж це робиться?

Що ж це робиться у світі?
Бридко, наче з їв лайна,
Знову грішним тілом світить
На країну сатана!

Весь екран заполонили
Голі сідниці й цицьки,
Наче зовсім подуріли
І дівчата й юнаки!

Співаки і танцюристки,
Бачили кордебалєт?
Та й пісні дурні за змістом,
Кохаймося, і привєт!

І не знають, що цнотливість
Прикрашає більш за все,
Скромність і душевна щирість,
Ось, що нам красу несе!

А вони цього не знають,
І ніхто їх не навча,
Кабаном навчають рохкать,
Або песом скавучать!

А Господь в Святім Писанні
Нас навчає вірно жить,
Один муж і одна жінка
Мають до кінця любить!
Sándor - magyar 27 Марта 2020
Поки біди не знатимеш, то й розуму не матимеш.
Sándor - magyar 27 Марта 2020
Хто не жив посеред бурі, Той ціни не знає силі, Той не знає, як людині Боротьба і праця милі.
Sándor - magyar 27 Марта 2020
Хто нікчемну душу має, то така у того й мова.
Sándor - magyar 4 Марта 2020
Народ, который не знает своей истории - это слепой народ. (Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.)
Sándor - magyar 4 Марта 2020
Борись в ім'я честі. Якщо доведеться ще раз бути пораненим, проливай свою кров, як благотворну росу, і усміхайся.
Sándor - magyar 4 Марта 2020
Дитинство дивується. Молодість обурюється. Тільки літа дають нам мирну рівновагу і байдужість.
Sándor - magyar 4 Марта 2020
Здушили сльози — не виходь на люди. Болить душа — не виявляй на вид.
Ліна Костенко
Sándor - magyar 4 Марта 2020
Мужество не дается на прокат. (Мужність не дається напрокат.)
Sándor - magyar 7 Мая 2020
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть - і настане
Ще й для мене весела весна.

Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.

В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей -
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.

Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
Пользователь 14735
Пользователь 14735 30 Октября 2018

Любить Украину

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води,
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі...
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі...

Як та купина, що горить -- не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових.

Любіть у коханні, в труді, у бою,
як пісню, що лине зорею...
Всім серцем любіть Україну свою --
і вічні ми будемо з нею!
Владимир Сосюра
Sándor - magyar 7 Декабря 2019

Матч смертi с переводом на русский язык

Осінь прийшла золотиста.
Рік сорок другий минав.
Змащений чобіт фашиста
Київську землю топтав.

Сльози кияни ковтали,
Сів супостат на престол.
Німці розваг забажали,
Здумали грати в футбол.

На передодні зібрали,
Потай киян у дворі.
Строго гравцям наказали,
Щоб поступалися в грі.

Перемогти у неволі,
Це для команди не жарт...
Ось на футбольному полі,
Стрілись «Флакельфа» і «Старт».

«НІ! Ми не станем рабами!»,-
Стисли гравці кулаки.-
«Тож перемога за нами!
Нумо! Вперед, козаки!

Ми не знеславимо місто!
Ми не програємо матч!».
З тріском в ворота фашиста
Влучив суперника м’яч.

Німці киянам програли.
Здужали наші гравці!
Хлопців в концтабір забрали,
Звідки вернулись не всі...

Грайте розгонисто горни!
Пісню співайте гравцям!
Слава команді футбольній!
Слава відважним борцям!


МАТЧ СМЕРТИ
Осень стоит золотиста.
Сорок второй нынче год.
Под сапожищем фашиста
стонет родимый народ.

Плачут от бед киевляне.
Сел супостат на престол.
На развлечения тянет
немцев: сыграть что ль в футбол?

Перед началом собрали
наших тайком на дворе,
настрого им приказали,
чтоб поступались в игре.

Вырвать победу в неволе...
В этом беспомощен фарт.
Вот и футбольное поле.
Встретились "Флакельф" и "Старт".

"Нет! Мы не станем рабами!",-
сжали бойцы кулаки.
"Будет победа за нами!
Ну-ка вперёд, казаки!

Не опозорим свой город!
Не проиграем мы матч!"
После начала так скоро
влуплен фашистам был мяч.

Немцы тогда проиграли.
Сдюжили матч игроки.
Хлопцев в концлагерь забрали.
Кто возвратился, редки...

Горны, звучите раздольно!
Пойте свой гимн игрокам!
Слава команде футбольной!
Слава отважным борцам!
Sándor - magyar 9 Мая 2019

Дивлюсь я на небо та думку гадаю

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, Боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав.
Далеко за хмари, подальше од світу,
Шукать собі долі, на горе привіту
І ласки у зірок, у сонця просить,
У світлі їх яснім все горе втопить.
Бо долі ще змалку здаюсь я нелюбий,
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей:
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?
Кохаюся з лихом, привіту не знаю
І гірко і марно свій вік коротаю,
І в горі спізнав я, що тільки одна —
Далекеє небо — моя сторона.
І на світі гірко, як стане ще гірше, —
Я очі на небо, мені веселіше!
Я в думках забуду, що я сирота,
І думка далеко, високо літа.
Коли б мені крилля, орлячі ті крилля,
Я б землю покинув і на новосілля
Орлом бистрокрилим у небо польнув
І в хмарах навіки от світу втонув!
Михаил Петренко

Тримай мене, Боже

Тримай мене, Боже, за руку тримай!
Ніколи прошу Тебе, не відпускай!

Полину з Тобою я на висоту,
Здійснити в житті хочу Божу мету!

Ти стільки талантів мені, Боже, дав!
А що я зробив з ними? Боже, направ!

Постав мої ноги на той вірний шлях,
Аби супроводжував Твій, Боже, страх!

І буду співати багато пісень,
Тебе прославляти і вночі, і вдень!
Sándor - magyar 7 Января 2020
З Різдвом Христовим!
З Різдвом прекрасним!
Хай буде розум спокійним, ясним.
Хай світло й тепло на серці буде.
Хай це тепло відчують люди.
Іще бажаю добра і миру,
Завжди носити у серці віру!

До дня незалежності

Нехай стане Батьківщина
Вільною державою,
Щоб її вінчали люди
Трудовою славою!

Боже, нехай її діти
Мов багато знають,
А своєї вже ніколи
Хай не забувають!

Для народу, що живе тут,
Хай буде, як мати,
Хай усі бажають люди
Добре працювати!

Хай усім живеться добре
І в селі, і в місті,
Хай вода й повітря наші
Завжди будуть чисті!

Не дай, Господи, забути,
Тих, хто в війнах гинув,
За людей і Батьківщину
Білий світ покинув!

Кров дітей країни, Боже,
Хай дарма не ллється,
Рідну землю захищати
Дай, якщо прийдеться!

Діти хай не забувають
Про батька та матір,
Ім я Господа Іісуса
Будем прославляти!
Sándor - magyar 7 Декабря 2019

Контракт зi смертю

Сирий в концтаборі барак
У серце страх липкий вселяє.
Знов чути гавкіт злих собак,
Знов постріл душу розриває.

А в небі - сонце та птахи!
І хмари, білі мов вітрила!
Душа заводить від нудьги!
Як би могла, то б полетіла

Туди! На схід! За небокрай!
Де наречений, де родина,
Де ллється спів пташиних зграй!
Там рідний край! Там Україна!

Але штаби й колючий дріт,
Скували полонянку в пута.
Їй став немилим білий світ.
Неволя, мов гірка отрута.

Свободи випити ковток,
На серці жевріла надія.
Крилом торкнутись до зірок,
Була її жадана мрія.

Казали в’язні їй не раз,
Що смерть чекає всіх в неволі.
Із пекла вийти мали шанс,
Лиш ті, хто безнадійно хворі.

Стиснувши міцно кулаки,
Юначка рішення прийняла.
Роздерши родимки свої,
Контракт зі смертю підписала.

Назад немає вороття
І час стікає, наче річка.
Та з кожним днем її життя
Згасало, як церковна свічка.

І ось — очікувана мить!
Юначка, впавши на коліна,
Благала німця: “Відпустить
У рідний дім, на Батьківщину.”

Але фашист все зрозумів.
Про її хитрість догадався.
На волю пташку не пустив,
Лише злорадно розсміявся.

В цей літній день зігнали всіх,
Кого веліли розстріляти.
Дівча стояло серед них.
Була це показова страта.

Біль її тіло охопив,
Вона здригнулась мимовільно.
І тихий голос прохрипів:
“Ну ось і все... Тепер я вільна.”

І через мить душа її,
Небес торкаючись руками,
На схід, до рідної землі,
Летіла слідом за птахами.

............................

Обрати краще небуття,
За волі мить життя поклавши,
Ніж гнити в рабстві все життя,
Себе в неволі змарнувавши.
Рассказать друзьям