Стихотворение Александра Розенбаума «Я истинно верую»

Я истинно верую

Я научилась не кричать от боли

Я научилась не кричать от боли
И не сидеть и ждать, что станет легче!
Нет время ныть! Оно того не стоит.
Лишь улыбнусь и заварю чайку покрепче))

Ломали... Падала... Но только не сдавалась!
Я продолжала верить в мир и сказку.
Какой была, такой я и осталась -
Наивной и весёлой Златовлаской.

Я верю - нет случайностей на свете!
Пришло - терпи! Случилось - значит надо!
И я хочу, чтобы слова вот эти
Вам помогали выбраться из "Ада"!

Нет время ныть! Любите и мечтайте!
Мечта ведёт вперёд, ломая стены.
Когда захочется летать - летайте!
Нет время ныть! Вперёд! Пора на сцену!!!

Не мстите людям никогда,
Им жизнь подаст сюрприз на блюде.
У тех, кто предал, будет так -
Что заслужили, то и будет!
У вас все будет хорошо.
Отбросьте злость, забудьте ссоры.
Их поезд в принципе ушел,
У вас билет на новый скорый.
В вагон входите. В добрый путь.
Они итак свое получат.
Им ни за что вас не вернуть.
А им судьба представит случай,
Чтоб в нужный день и в нужный час
Они раскаялись в измене.
Вверху решают все за нас -
Всем по поступкам и по вере!

Віра

Знаєш,я тебе справді любила
Так як ніколи нікого ніхто.
З тобою я була щаслива
Хай там що було-пройшло.
Тобою я марила,жила
Було це не так і давно.
Життя все ж таки річ справедлива
Кожному платить за все.
Мене ображати не треба
Не така я і є-вже зла
Просто не люблю такого:
Коли хтось глядить звисока,
Коли в очі кажуть найкраще,
А за спиною брудом злива.
Знай,на світі-ми люди
Кожен получить сповна.
Білі чи чорні,високі,низькі
Перед законом всі рівні,
Перед Богом одні!
Я тобі вдячна за все:
За години проведені разом,
За те що з тобою разом
Навчилась любити життя...
Хоч би що не було
Радість чи смуток-то все пройшло.
З тобою я спотикалась,
Впала і встала
І що?
Знову робила помилку
І боляче дуже було.
Життя мене вчило:
"Де був раз,там буде й два
Після помилки нема вороття
Лиш той хто не падав
Незнав і життя".
Згодом я взнала
І всього одне
Там де є віра-там буде все.
Тому раджу вам і таке:
"Якби й боліло
Якби й пекло
Треба жити всім бідам на зло!
То є життя
І воно в нас одне.
Живіть як можливо-
І тоді все буде
Тільки ви вірте,надійтесь й любіть
Богу моліться,до церкви ходіть,
Бідному дайте,
Менших горніть.
Всім все прощайте,
Зла не держіть!".