Ирина Шах (Ириша65) - стихотворение «За окошком дождь осенний плачет»

За окошком дождь осенний плачет

За окошком дождь осенний плачет,
Непогода в гости к нам пришла,
Осень, скажет кто-то, как иначе,
Для ненастья подошла пора.

Это время переосмыслений,
Перестройки внутренней души,
Листопада яркого кружений,
Как итог того, что совершил.

Осень жизни, как и осень года,
Подкрадётся как- то невзначай,
Жизнь бежит, меняется погода,
Согревает плед и тёплый чай.

А букет из листьев взгляд ласкает,
Заставляя вспоминать о том,
Как любили, верили, мечтали,
Все сомнения оставляли на потом.
Рассказать друзьям
Комментарии
Ирина Расшивалова
Молодец! Спасибо, Ириша!
Ирина Шах (Ириша65)
Тебе спасибо.
Григорий
Чувственные Авторские наблюдения
за приходом осенней экзотики!
--------------------------------------------
> 1
PREZENT - киевлянке:
--------------------------------
"Каштани падають на брук"
======================
Каштани падають на брук:
Тук-тук, тук—тук, тук—тук, тук-тук.
Каштани, як в тебе очі, карі,
Каштани, з тобою ночі в парі.
Тук-тук, ми в світі вдвох, здається,
І серце серцю віддається -
Тук-тук, тук-тук...
Каштани падають на брук.

Та раптом з хмари глянув на світанні
Лукавий місяць, як тужавий лук,
І голос твій розтанув десь в тумані,
Немов струни обірваної звук.

Каштани падають на брук:
Тук-тук, тук—тук, тук—тук, тук-тук.
Каштани, як в тебе очі, карі,
Каштани, з тобою ночі в парі.
Тук-тук, розходяться дороги
І серце повниться тривоги — тук—тук, тук—тук...
Каштани падають на брук.

Як два крилечка, впаде сон на весла,
Розбився човен в березі розлук,
Тепер йому вже тільки сняться весни,
Як і мені твої обійми рук.

Каштани падають на брук:
Тук-тук, тук—тук, тук—тук, тук-тук.
Каштани, як в тебе очі, карі,
Каштани, з тобою ночі в парі.
Тук-тук — гуляє хтось весілля,
А в мене серце, як з похмілля - тук-тук, тук—тук...
Каштани падають на брук.

Каштани - тук-тук, тук-тук-тук...
Ирина Шах (Ириша65)
Дуже дякую за такий чудовий відгук, Григорій, за слова пісні Володимира Івасюка. Так, зараз дуже багато каштанів, і до речі каштан - це символ Киева.
Григорий
Про Символ Києва знаю давно...
Виходив, виїздив вулицями мiста...
Мої родичi - кияни: сестра;
тiтка з її чоловiком, якi працювали на "Арсеналi".
---------------------------------------------------------------------
Українськi пiснi почав
грати та виконувати,
спiвати зi школи: у ВIА...
Ще одна дуже вiдома пiсня:
--------------------------------------
Київський вальс/Киевский вальс/
==========================
ссылка
Ирина Шах (Ириша65)
Як здорово, ви, Григорій, не тільки пишете вірші, а ще й співаєте.
Дякую за посилання, але як на мене "Київський вальс " краще за Дмитра Гнатюка не виконував ніхто.
Похожие статусы
Ирина Расшивалова 20 Сентября 2023

Осенний дождь.

Опять дожди вернулись в нашу осень!
А было без дождей уютно и тепло,
Природа каждый день сюрпризы преподносит
Кому-то в радость, а кому назло…
И шелестит листва, она роптать привыкла,
Чуть дунет даже лёгкий ветерок,
От холода она уже слегка поникла,
И часть её уже лежит у наших ног…
Листва дрожит едва, пока не тронет ветер,
Кричит: «Мы упадём, держите нас скорей» …
Но не услышим мы, да и никто на свете
Всем хочется уйти от ветра побыстрей…
Всё было хорошо, лишь дождь покой нарушил,
И холод с ним пришёл порядок навести,
Они вдвоём смогли идиллию разрушить,
Чтоб люди не смогли покой себе найти.
И дождь уж бьёт в окно, и намокают листья,
И в сердце суета, и в мыслях чехарда,
А так хотелось мне покоем насладиться,
Вот только дождь лишил покоя навсегда.

Осенний дождь...

Назойливо стучит осенний дождь,
Все планы наши разом перепутав,
Его порою даже не поймёшь,
Что думал он, всё пеленой укутав…

Неудержимо бъёт по мостовой,
Торопится опять успеть куда-то,
Стремительный, знакомится с листвой,
Навязчиво и даже нагловато.

Совсем недавно падал листопад,
Теперь совсем мелодия иная,
И не поймёшь, в чём дождик виноват,
Ведь просто у него судьба такая…

Дождь одинок и в том его беда,
Он плачет, сил на слёзы не жалея,
Смывая краски осени с холста,
Свои переживания лелея…

В осеннем парке музыка слышна

В осеннем парке музыка слышна,
Здесь очень тихо плачет старый саксофон,
Преобладают грусти в ней тона,
И шум дождя, и капель перезвон.

Колдует осень, ну, а мы грустим,
Янтарной нитью все украшено вокруг,
Из разноцветных листьев серпантин,
Что с ветром в вальсе вмиг закружат вдруг.

В осеннем парке музыка слышна,
Седой скрипач опять играет на рояле.
Любви с печалью смешаны тона,
Их в прошлые века ещё играли.

Колдует Осень проливным дождём,
Мы слышим музыку и поддаёмся ритму,
И в буйстве ее красок мы живём,
Вперед идя по жизненному циклу.…

© Copyright: Ириша65, 2021
Стихи по теме «Осень» Стихи по теме «Осенний дождь»