Стихи на украинском языке. (Ирина Шах (Ириша65))

Щастя

Щастя - це коли нема війни,
Коли діти бачать кольорові сни,
Коли не лякає сирени вій,
Коли не зруйнований будинок твій.
Коли вдома усі чоловіки та сини,
Коли сонечко світить та немає війни.
Коли чуєш радісний дитячий сміх,
Тоді ти на світі щасливіше за всіх.

Твої очі дивляться з любов’ю

Твої очі дивляться з любов’ю
Начебто коханням опаляють,
Іноді тихенько мерехтять,
Іноді вогнем жарким палають.

Твої очі - дзеркала душі,
Що в ней відбувається я знаю,
Спокій був, та злагода в тиші,
Мить - та шквал емоцій виринає.

Твої очі для мене вулкан,
Тих страстей, що на душі палають,
Почуттів безкраїй океан,
І завжди мені кохання дарять.

Дивляться з любов’ю твої очі
Як маяк вони мені в житті,
Відчуваю як і вдень, і серед ночі
Яскраво зіркою погляд мерехтить.

Ще мрію, по ковтку життя смакую.

Ох, юність, як ти швидко проминаєш,
Максималізм тобі притаманний витрачаєш.
Тоді здавалось в 60 , глибока старість,
І змінюється сенс життя, мрій не зосталось,
Що так поважно на життя спостерігаєш,
Скрізь власний досвід все довкола пропускаєш.
І ось мені вже 60, я й досі вчуся,
Щось пізнаю, дивуюсь та сміюся,
Серце моє тепла повно, любові,
В душі вогонь, к пригодам я напоготові.
Так, час тепер є вільний для чогось нового,
Того, що доля для мене готує знову,
Хай 60, я гордо по життю крокую,
Ще мрію, по ковтку життя смакую.

Початок вересня, це літо чи вже осінь

Початок вересня, це літо чи вже осінь.
Дні стоять теплі і дивлюсь на неба просинь,
Квітнуть жоржини, айстра, матіоли,
Діти навчатись пішли до школи.

Вже ранок прохолодою зустрічає,
Пташині зграї на південь відлітають,
Дощить частіше, листя цвіт змінило,
Та горобина за вікном зачервоніла.

Початок вересня, це літо чи вже осінь,
Вже парасольку за собою носім,
Неначе вчора все ще зеленіло,
Сьогодні павутинку я зловила.

Вже листопад розправив свої крила.
Фарби чарівні дарить осінь мила.
Яскравим килимом все землю укриває,
Руди, червоні, жовті кольори палають.

Часто думаю я про тебе

Часто думаю я про тебе,
Поглядаючи в сине небо,
Твою зірку я там шукаю,
Бачиш ти мене, відчуваю.
Розлучилися ми з тобою,
Пустота тепер поряд зі мною,
Там, у небі тепер живеш,
Промінцем сонця вісточку шлеш.
Часто згадую та сумую,
Що Господь дав долю таку,
Хай тебе там він береже
Біля нього, в раю ти вже.
Ну, а в пам’яті поряд ти,
В серці разом ми назавжди.