Ох, юність, як ти швидко проминаєш,
Максималізм тобі притаманний витрачаєш.
Тоді здавалось в 60 , глибока старість,
І змінюється сенс життя, мрій не зосталось,
Що так поважно на життя спостерігаєш,
Скрізь власний досвід все довкола пропускаєш.
І ось мені вже 60, я й досі вчуся,
Щось пізнаю, дивуюсь та сміюся,
Серце моє тепла повно, любові,
В душі вогонь, к пригодам я напоготові.
Так, час тепер є вільний для чогось нового,
Того, що доля для мене готує знову,
Хай 60, я гордо по життю крокую,
Ще мрію, по ковтку життя смакую.
Ирина Шах (Ириша65) - стихотворение «Ще мрію, по ковтку життя смакую.»
Комментарии
Похожие статусы
Vita
4 Февраля 2020
Душа складала свій тяжкий екзамен
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
Несказане лишилось несказаним.
Життя ішло,минуло той перон,
Гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером,
Несказане лишилось несказаним.
Світали ночі,вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами,
Слова,як сонце сходили в мені,
Несказане лишилось несказаним..
Ліна Костенко
Людмила Гуменюк
6 Февраля 2021
У Верховній Раді
І міністри засідають, і верховна РадаІ іде там принародно боротьба за владу,
Все під виглядом уваги до бідного люду,
А самі щоденно ціни підвищують всюди!
Ціни скачуть, наче коні, зовсім показились,
А керуючим все мало, щоб уже й вдавились!
Бо, приймаючи вердикти про приватну власність,
Хто, що буде викупляти, не наводять ясність!
В нас живе пенсіонерів майже половина
Хто з них може хоч би хату придбати для сина?
І ходити в магазини сенсу вже немає,
Наче в пащі злого лева грошики зникають!
Лев той, наче ненажера, що не дай, все мало,
В магазинах на прилавках є і м ясо й сало,
А за тії оселедці, за шматочок сиру
Мабуть, скоро з нас стягати почнуть власну шкіру.
Називають нас панами і навчають мови,
Швидко ми уже, панове, їстимо й полову!
Так що людоньки, дивіться, що з країни стало,
Де не глянь, все спекулянти, і усе їм мало!
А в парламенті все б ються за місця найкращі,
Невже знов розвісим вуха, як оте ледащо?
Нас примусили згадати хохлів з москалями,
Все для того, щоб забули про їх власні плями!
Хіба хто бажав такої долі: собі й дітям?
Більшість стала жебраками, іншім гроші – сміття!
Від життя тяжкого, люди, прикро так на серці,
Отако вже самостійність завдає нам перцю!
Ирина Шах (Ириша65)
30 Мая 2023
Ми так чекаємо на тебе, літо
Так скучили за сонечком та світлом,
За ранком, що дарує рясні роси,
За полем де в пшениці плетуть коси
Червоні маки та сині волошки.
Солодкої полуниці повний кошик,
Де нам сріблястої річки веселі води
У спеку подарують прохолоду,
За теплим дощиком грибним що ллється,
А небо яркою веселкою посміхнеться,
Метелики яскраві пролітають,
Пташки свої пісні для нас співають,
В ночі зіркі на небі запалають,
Та водограй чудес літо вмикає
О, юность, как ты быстро пролетаешь,
Максимализм присущий по пути теряешь.
Тогда казалось в 60 лет уже старость,
Смысл жизни изменился, мечты не осталось.
С почтением за жизнью наблюдаешь,
Сквозь опыт, мудрость всё пропускаешь.,
И вот мне 60, я все еще учусь,
Всё что-то узнаю и удивляюсь, и смеюсь,
Сердце моё полно любви, тепла большого.,
В душе горит огонь и к приключениям готова.
И много времени чтоб что-то познавать,
То, что судьба мне приготовила узнать.
Мне 60 лет, а я возраст свой люблю,
Мечтаю, по глоточку жизнь смакую, пью.