Посвящения известным лицам.
(1988г. – 1996г.)
Колись полонили всю Европу ляхи,
В мріях садовили у Кремль шляхту княжить!
Богдане, Богдане, славетний козаче,
Знову люд нещасний, як в неволі плаче!
Ти бажав, щоб наша вільна Україна
Квітла та раділа добрим справам сина.
Богдане, Богдане, як би ти з.явився,
Моторошно б стало, чи там опинився!
Знов твої нащадки обікрали неньку,
«браття» з - за кордону вже набили пельки.
Банки та кишені лопають від грошей,
Від золота й срібла, бо ж пани хороші!
Богдане, Богдане, дай же нам пораду,
Як зробить країну сильну та багату!
Людмила Гуменюк - стихотворение «До Богдана Хмельницького»
Комментарии
Похожие статусы
Vita
4 Февраля 2020
Альбатрос
Буває ,моряки піймають альбатроса.Як заманеться їм розваги та забав.
І дивиться на них король блакиті скоса-
Він їхній корабель здалека проводжав.
Ходити по дошках природа не навчила-
Він присоромлений,хода його смішна.
Волочаться за ним,великі білі крила,
Як весла по боках розбитого човна!
Незграба немічний ступає клишоного:
Прекрасний в небесах,а тут-як інвалід!
Той люльку в дзьоб дає,а той сміється з нього
Каліку вдючи,іде за птахом слід.
Поет,як альбатрос-володар гроз та тросу
Глузує з блисавиць,жадає висоти,
Та,вигнаний з небес,на падолі земному
Крилатий велетень не має змоги йти.
Шарль Бодлер
Людмила Гуменюк
21 Марта 2020
Яке величне Твоє Iм'я
Господь!Яке величне Твоє Iм'я!
Сягає слава аж за небеса!
I з вуст малечi та немовлят
Улаштував хвалу - яка краса!
Луну й зiрки то Ти поставив,
Бо ж небеса - це справа рук Твоїх,
Що є людина - пам'ятаєш,
Та ще й вiдвiдуєш синiв людських!
Людину перед ангелами
Применшив зовсiм небагато,
Славою i честю увiнчав
I поставив володарювати!
Все поклав Господь до її нiг:
волiв i вiвець, польових звiрiв,
i небесне птаство, риб морських,
Все, що ходить стежками морськими.
Господи, Боже наш!
Яке величне iм'я Твоє по усiй землi!
Людмила Гуменюк
14 Февраля 2021
Мітинг
Из истории родной страны(1987 г. – 1996 г.)
Площа Леніна у місті,там зібрався натовп,
де зійшлися комуністи, вождя захищати.
Разом з ними і простії скупчилися люди,
Подивитися на теє і далі що буде.
А на розі стоїть хлопець, до людей гукає:
«Люди добрі, в магазинах нічого немає,
Ось до чого комуністи довели країну,
Треба скинуть з постаменту отую вражину!
Та купуйте ось газету, яка зветься «Гласність»
За карбованця, у мислях наведе вам ясність!»
Оточили колом люди того молодика:
«Подивіться, яка в нього червоная пика!
Чи читав ти, волоцюго, Ленінові твори?
Закликаєш проти нього, бач, яка потвора!»
Зупинилась біля мене старенька Рахіля:
«Чи не можна всім закрити шлях до Ізраїля»?
Я стою і вже не знаю: плакати, сміятись?
Годі вже тягти у боки,треба знов єднатись!
