Десь там, за хмарами тепер живеш

Десь там, за хмарами тепер живеш,
І посміхаєшся усім з небес,
Так швидко закінчилося життя,
І назавжди пішов у небуття.
Журавликом на землю прилетиш,
Міста рідненькі знову облетиш,
Побачиш, як сумують тут без тебе,
Шукають твою зірочку на небі.
Живеш навіки в пам’яті, серцях,
Нажаль пішов у вічність, такий жах….

Хочеться світла

Хочеться світла троянди та літа!
Синього моря солоний прибій
Десь в далеченькі лунає трембіта
Сонечко гріє,живи та радій!

М;ятного чаю,ще можна меліси,
Мамін із печі духмяний пиріг!
Та щоб раділи та гралися діти,
Наші родини Господь,щоб беріг!

Пахне духмяними травами вечір,
Десь у ночі чутно спів солов;я.
Мирно сопить у колисках малеча
Господи прошу,то воля твоя!

Хочеться миру,не вию сирени!
Світу без воєн,вогню та смертей!
Хай на весні зеленіють берези
Мати в молитвах, біду відверне…

© Copyright: Кударенко Елена,
Справжня цінність у житті — це рідні та близькі люди. Вітаю з Днем родини та бажаю миру, щастя, нехай сім'я завжди буде міцною скелею, захистом від негараздів і розрадою в біді. Любові, краси, світлого майбутнього!
Кударенко Елена 8 Сентября 2023

Мамо мамо

Ой мамо,мамо,так не вистачає
Твоїх обіймів,зірочка моя,
Коли на нервах сердце крає,
Та в прірву котиться душа

Ой мамо,мамо,я сумую
За дотиком твоїй душі.
Твої долоні серцем чую
Прошу,до себе пригорни.

Я так далеко,я не поруч,
На відстані душа болить.
До тебе - сивої голубки,
Завжди душа моя летить!

Молитви чую твої,мамо,
Та бачу,як в ночі одна
Сидиш понуро біля хати,
Чекаючи мого дзвінка …

Ой мамо,мамо ,сива Неня,
Я милості твїй прошу
Пробач мене, моя рідненька,
За відстань та мою біду.

Щастя

Щастя - це коли нема війни,
Коли діти бачать кольорові сни,
Коли не лякає сирени вій,
Коли не зруйнований будинок твій.
Коли вдома усі чоловіки та сини,
Коли сонечко світить та немає війни.
Коли чуєш радісний дитячий сміх,
Тоді ти на світі щасливіше за всіх.

Невдале побачення.

Чекав, а не прийшла ти на побачення,
Так прикро це, але й передбачено,
Бо не приймала мої залицяння,
А я освідчився тобі в коханні.
Промовчала, ніби мене не чуєш,
Не бачиш душу як мені турбуєш,
Но згоду дала на наше побачення,
Чудовий вечір, час мій марно втрачений.
З букетом квітів на одинці стою я,
І світло падає м'яке від ліхтаря.
Місто живе, вечірній шум та метушня,
Веселі люди поруч, сумний тільки я.

Боженька допоки

Похмуре небо, як саме життя похмуре
Не вистачає сонця та тепла
Розбиті дзеркала повсюди туга
Та вкрадені надії у серцях!

Болить, ой як болить моя душа
І дощ не змиє всі мої тривоги
До тебе Господи направлені серця
Допоки все це… Боженька допоки

Ти захисти від болю та журби
Та відведи оману та тривогу
Не вистачає боже твоїх крил
Мій янгол потребує допомоги

Я вириваю свої мрії із грудей
Я засинаю з думками про тебе
Ти поверни надію до людей
Дай сили Боженька дай сили…

Твої очі дивляться з любов’ю

Твої очі дивляться з любов’ю
Начебто коханням опаляють,
Іноді тихенько мерехтять,
Іноді вогнем жарким палають.

Твої очі - дзеркала душі,
Що в ней відбувається я знаю,
Спокій був, та злагода в тиші,
Мить - та шквал емоцій виринає.

Твої очі для мене вулкан,
Тих страстей, що на душі палають,
Почуттів безкраїй океан,
І завжди мені кохання дарять.

Дивляться з любов’ю твої очі
Як маяк вони мені в житті,
Відчуваю як і вдень, і серед ночі
Яскраво зіркою погляд мерехтить.
Кударенко Елена 30 Августа 2023

Яке на смак життя…

Яке на смак твоє життя
Який буває до вподоби?
Чи має присмаку твоє життя
Смачної кави, чи тривоги

Нажаль буває різний смак
Приємний серцю, та не дуже
То ж неймовірно добрый знак
Коли тобі це не байдуже

Коли ти помічаєш день,
Який завжди буває різним,
Яка яскрава світло-тінь
На полотно лягає ніжно

Яке на смак твоє життя?
Тобі це дійсно до вподоби?
Чи може взяти олівця
Та надіслати лист до Бога…

Квіти, квіточки чарівні

Квіти часто нам говорять більше за слова,
Ароматом нас сп'яняють, в них любов жива .
Ніжні, лагідні, тендітні, так чарують нас,
Можна бути з ними довго, забував про час.

В радощі із нами квіти, поруч, в скрути час,
І підтримку подарують, заспокоюють нас.
Хоч здається, що не вміють розмовляти квіти,
Но подивишся, та зможеш ти їх зрозуміти.

Біля батьківської хати мальви розквітають,
Чорнобривці на подвір'ї посмішки нам дарять,
Гладіолуси, тюльпани, різнобарвні квіти,
Тішать очі та уміють душу нам зігріти.

Квіти, квіточки чарівні, як люблю я вас,
Ніжні божі ви творіння, з нами кожен час,
Відчуваю я на серце радість, світло, ласку,
Ви даруєте надію, віру в чудо, казку.

Живу зі смаком

Живу зі смаком від світанку до заходу сонця,
Не втратити я намагаюсь апетит,
Життя сюрпризи шле нам у віконце,
І швидкоплинно дуже так летить.
Безкраєм неба я милуюся красою,
Картинами, що нам малюють хмари наяву,
Сніжинок хороводами , ранковою росою,
Що наче розсипом лягає на траву,
Над річкою молочного туману білизною,
Як набігає пінна хвиля з моря на пісок,
Шукаю мушлю, що дарована прибоєм,
І я її почую шелест - наче голосок.
Величчям гір , красою водоспадів,
Та різнобарв’ям квіток літньої пори,
Кружлянням восени барвистих листопадів,
Дощем, стіною, що летить згори.
Живу зі смаком, вдячна Богу,
За все багатство, що він сотворив,
Та вірну намагаюсь вибрати дорогу,
І насолоджуюсь життям, поки що вистачає сил...

Украинский вариант стихотворения "Живу со вкусом"

Мала

Срібне світло торкається скла,
І дощі знов співають пісні!
Я від тебе чекаю тепла,
Ти до мене приходиш у сні.

Ти нездійснена мрія моя,
Чарівна наче в небі зоря!
І тихесенький спів солов;я,
Знов до тебе мій крок виміряв.

Тож не треба мені крім тебе,
Нічого на цієї землі!
Твої очі так манять мене,
Наче зірки на небі малі!

Я від тебе чекаю дзвінка,
Щоб від щастя раділа душа
Ти для мене стала близька,
Моя ніжна безмежна мала!

© Copyright: Кударенко Елена, 2023

Дитинство

До тебе лине моє серце
Співучій, ніжний любий край!
В мій дім, коли я ще малеча
Смачного їла пирога.

Де матінка моя співала
Пісні,що в серці назавжди
Залишили весняні ранки
Де татко був ще молодий!

Як добре пам’ять розгортає
Як я росла в своїй сім;ї,
Коли бабуся приїжджала
Як добре пам’ятати це!

Де друзі та шкільні уроки
Де люба вчителька моя
Мені нагадує в альбомі
Якою я колись була …

Як швидко ці часи минули
Заплющив очі та відкрив
Лише на пам;яті римую
Все те, що було дорогим


© Copyright: Кударенко Елена, 2023
Свидетельство о публикации №123071604531

Чуєш мамо

Чуєш мамо,як співа зозуля
Чуєш рідна,як болить душа
Я до тебе серцем лину мамо
Я без тебе,як мале дитя

Моя рідна,ти почуй мій шепіт
Я молитви чую іздаля
Я до тебе посилаю ніжність
Ти до мене свого янгола

Чуєш мамо,як співа зозуля
Вона плаче за своїм дитям
Я твої долоні чую,мамо
Ти моя одвічна зіронька

Чуєш мамо,серце не на місці
Роз'єднала клята нас війна
Та єднає нас твоя одвічна
Материнська лагідна душа!

Розбав моє солоне

Море обіймає мене
Ніжно поцілунком сонця
Лікує моє таємне
Загортає в обійми наче дитя
Доторкнись ніжністю
Доторкнись поцілунком
Розбав моє солоне, злікуй
Я сумую без тебе, але я повернусь.
Злікуй моє солоне … моє гірке
Твоя сила надихає мене
Все буде добре…. всё буде…

Ой людоньки

Ой людоньки лікуйте душі
Лікуйте світлом та теплом!
Лікуйте сонечком яскравим
Землею рідною, весной!

Ой людоньки запізно буде
Коли черствітиме душа,
Коли вогонь її погасне
Та в прірву скотиться до дна!

Ой людоньки не замикайте
На сто замків своє життя!
Людське тепло лікує рани
Єднає душі та серця !

Ой людоньки не забувайте
Свій сад молитвами ростить
Нам доброти не вистачає
Щоб землю рідну захистить!

У мене немає дому….

"Справа в тому,
що в мене немає дому"
Ця пісня лунає знову
В Донецку, Херсоні,Львові…

Війна нам змінила мови
На інші, чужі незнайомі
Та крається серце до болю...
У мене немає дому...

Справа в тому,
що ночі мої безсонні
І стіни не ті, що вдома
Та люди чужі незнайомі

Тривалі дзвінки додому
Болючі серцю розмови
І знову загинули , знову
Цей жах не залишить ніколи

У мене немає дому ….

Зцілюй мене

Бути собою ,бути відверто щирою
Так щоб ти бачив крізь мене
Мої гарні та зайви речі
Бути самою собою крізь призму
Крізь сьогодення ,бути собою для тебе….

Я відчуваю дотик,тебе до мене
Цю невісому раниму грань
Коли ти ще далеко від мене
Алеж душа відчайдушно близька
Я відчуваю рушай до мене

PS: Зцілюй мене та руйнуй мости!

Коханому

Я сила твоя та спокій
Ти мудрість моя та любов
Я кожну свою молитву
Тобі посилаю знов

Я кожну свою годину
Чекаю твого дзвінка
І в небі моєму синєм
Гаряча тане сльоза

Ти мій найнижніший світанок
Моя нездоланна біль
До тебе спрямовані думки
Мій Боже його захисти

Холодні та темні ночі
Зігрію для тебе завжди
Мій янгол розправить крила
На захист твоєї душі

© Copyright: Кударенко Елена, 2023
Свидетельство о публикации №123042904666
Ирина Шах (Ириша65) 25 Сентября 2023

Початок вересня, це літо чи вже осінь

Початок вересня, це літо чи вже осінь.
Дні стоять теплі і дивлюсь на неба просинь,
Квітнуть жоржини, айстра, матіоли,
Діти навчатись пішли до школи.

Вже ранок прохолодою зустрічає,
Пташині зграї на південь відлітають,
Дощить частіше, листя цвіт змінило,
Та горобина за вікном зачервоніла.

Початок вересня, це літо чи вже осінь,
Вже парасольку за собою носім,
Неначе вчора все ще зеленіло,
Сьогодні павутинку я зловила.

Вже листопад розправив свої крила.
Фарби чарівні дарить осінь мила.
Яскравим килимом все землю укриває,
Руди, червоні, жовті кольори палають.

Ще мрію, по ковтку життя смакую.

Ох, юність, як ти швидко проминаєш,
Максималізм тобі притаманний витрачаєш.
Тоді здавалось в 60 , глибока старість,
І змінюється сенс життя, мрій не зосталось,
Що так поважно на життя спостерігаєш,
Скрізь власний досвід все довкола пропускаєш.
І ось мені вже 60, я й досі вчуся,
Щось пізнаю, дивуюсь та сміюся,
Серце моє тепла повно, любові,
В душі вогонь, к пригодам я напоготові.
Так, час тепер є вільний для чогось нового,
Того, що доля для мене готує знову,
Хай 60, я гордо по життю крокую,
Ще мрію, по ковтку життя смакую.

Бачу в дзеркалi ту дiвчинку маленьку

Де та дівчинка, україночка маленька,
На світлинах що всміхається стареньких,
Про щасливу долю були її мрії,
Та шкода, не всі здійснилися надії…
Роки мчались, вже бабуся я сивенька,
Бачу в дзеркалі ту дівчинку маленьку,
Що вінок з яскравих квітів одягає,
Посміхається, щось мріє та бажає…

Стихи

Вірші живуть, вирують у моїй душі,
Приходить час - назовні випускаю,
Я не поет, трішки нескладно я пишу,
Словами почуття я на папері викладаю.

Ми з тобою зустрiлись раптово

Ми з тобою зустрілись раптово,
І кохання навіки знайшли,
Перший погляд і перше слово,
Ті чарівні очі твої.
Як побачила, зрозуміла,
Подарований долею мені,
Що моя половинка, милий,
Ти приходив до мене у сні.
Моє серденько трепетно б'ється,
В грудях солодко так щемить,
І ти знаєш, мені здається,
Не забути ніколи цю мить.

Ромашки

Які ж ромашки дивовижні
Неначе сонечко мале
Цвіте собі на полі ріднім
Та очі радує завжди

Вони неначе мої мрії
Росте до сонечка маля
Зірву букет собі до дому
Частинку ніжного тепла

А ще вони так пахнуть літом
Дитинством райдужним моїм
Завжди нагадують як мати
Вплітала в коси їх мені

Ромашки незвичайні квіти
Вони частиночки души
До тебе завжди серцем линуть
Та зцілюють твої думки

© Copyright: Кударенко Елена, 2023

Любіть життя!

Любіть усе , до чего серце лине
До чого тягнеться душа!
Наше життя відкрита книга
Тож напишіть її до самого кінця
Нехай вона залишиться родині
На згадку та на користь дітлахам

Любити це мабуть єдине
Що прагнуть наші сонячні серця!
Своїй душі даруйте добрі крила
Та завжди йдіть дорогою творця
Навчитись жити гідно та відкрито
Для цього нам дароване життя!

Любий дідусь

Я завжди для тебе красуня
Навіть зморшки мої не біда!
Я для тебе твоя кицюня
Найдорожче це наша сім’я!

І нехай наші роки минають
Та незмінне залишиться нам
Я кохаю,ти мене кохаєш
Саме цінне це наше життя!

Так і буде завжди неодмінно
І нехай оминає нас час!
Наші діти сімейна фортеця
А онуки продовження нас

Я завжди для тебе красуня
І завжди я тобі посміхнусь
Неодмінне моє бажання
Бути поручь мій любий дідусь!

© Copyright: Кударенко Елена, 2023

Від щастя сльози краплями дощу

Від щастя сльози краплями дощу,
Так шквалом почуттів любов накрила,
Вона прийшла, її тепер не відпущу,
Подарувала мені ніжні крила.
Знайшов ключа ти до дверей душі,
Лише для тебе їх я зберігала,
Для суму міста там не залишив,
Добро та ніжність приховала.
Солодкий поцілунок та терпкий,
Лише коханий може дарувати,
Та пристрасті шалений дивограй,
В потоках почуттів удвох літати.
Від щастя сльози краплями дощу,
Та від кохання просто шаленію,
З тобою разом завжди бути я хочу,
Кохати я по іншому не вмію.
© Copyright: Ириша65, 2023

Думки

Мені потрібна дивина
Життєва радісна весна!
Мені потрібна тишина
Болюче кинути у небуття!

Мені потрібні твої руки
Мої сумління відвести
Обійми ніжні, світлі думки
Та добрі наче сонце сни

Мені потрібні мої мрії
Нехай летять за небокрай!
Усі мої тривожні думки
Позбав мене Господь , позбав

Мені потрібна перемога
Ти залікуй мою печаль
Доки країна моя стогне
Та безнадійна моя даль.
Кударенко Елена 12 Декабря 2023

Думки

Не торкайся до мого зап'ястя,
На снігу не залишай слідів!
Загубилось на морозі щастя,
Загубилось десь проміж рядків…

І вночі, вже не співа зозуля,
Десь далеко мерехтить сльоза…
Я без тебе, як без моря мушля.
Серденько без тебе замерза…

У минулому, я втратила простори.
Де душа не наче у раю…
Спогади мої, мої тривоги,
Залишаю в небі на краю…

Залишаю пісні що співала,
Мріє все одно моя душа…
Що повернеться, кого шукала
Віра у дорогу вируша…

© Copyright: Кударенко Елена, 2023
Рассказать друзьям
Ещё по теме «На украинском языке» →
Статусы на связанные темы:
Следующая страница →