Анна LA - высказывание «Наречений»

Наречений

Війна в Чечні

До Чечні українці пішли воювати,
Ну, яка породила їх бісова мати?
Що забули вони там, у клятих чеченів?
Нащо взялись до зброї, ой, лихо, ой, нене!

Кажуть нам, що чечени так б’ються за волю,
Ну, а наші – шукають там кращої долі?
Бо якби було вдома що їсти та пити,
Хто б поїхав таких самих хлопців там бити?

Ото клята, дурна, непотрібная влада!
Що не глянеш, одні невиправнії вади!
Бо якби воювали міністрів там діти,
То й війни б не було, ніде правди подіти!

Ти був колись,
Тепер немає.
Ти ж дзвонив,
А в мене гордісь.
Мені говорять,
Я невірю.
Но щож буде,
На цьому точка.
Я тебе...

Я пам'ятаю минулу осінь, для неї завжди є місце, звичайно і теплий чай. Гарний ранок з яскравого сонячного світла, і запаху осіннього дощу. Листя дерев летить під нагляду вітру. Осінь така миттєва але для неї завжди є час.