Серце моє крається від болю,
Як почую вісті із країн,
Кожен дума: захищає волю,
Ну, а робить гірш, ніж вражий син.
Ворогів здолати не під силу,
Щоб зламати зуби їм усім,
Київські князі це розуміли,
І збиралися в кулак один.
Ті правителі, що нині маєм,
Подуріли, чи такі й були?
Край, що люди називали раєм,
Зараз гірше пекла розпекли!
Отділяються Крим, Закарпаття,
І Одеса вільна, і Донбас,
Наче Україна - ковдра з дрантя,
Як ділити? хто спитав це в нас?
І та церква, що завжди єдина
За часів Біблійних ще була
Нині теж розділена, як тином,
Чудні, Господи, такі діла!
А діла ці точно не Господні,
А скоріше більш від сатани!
То за владу панство новомоднє
Б'ється і стягає з нас штани!
Незалежну зроблено країну,
Думаємо ми вже довгий час,
Для кого таку підклали міну?
Мабуть, незалежну від всіх нас!
Людмила Гуменюк - стихотворение «Моє cерце крається »
Комментарии
Людмила Гуменюк
25 Февраля 2020
Кликав я до Господа
Кликав я до Господа в скорботі,Він почув мене і відповів,
Душу Він звільнив від вуст брехливих,
Нелукавим мій язик зробив.
Що тобі додасть язик лукавий?
Взагалі, що це тобі дає?
Гострі стріли із вогнем пекучим,
Горе мені, що я там, де є!
У Мешеха я занадто довго,
Серед тих, що ненавидять мир,
Лише тільки рота розкрию,
Кажуть про війну, а я - за мир!
Кударенко Елена
6 Августа 2020
Рiдна краiна
Я мрiю доторкнутися до тебеМiй сон, промiння чистоi зорi
Дарую я тобi свое натхнення
Як зiрку,що горить в пiтьми
Моя любов до рiдноi краiни
Як пiсня колисковоi дитинi,
Яку спiвае мати у ночi,
Мiй край, души в тебе не чаю
Ти свiтла зiронька моя
Тебе всiм серцем привiчаю
Ти ненька рiдна ты земле моя!
© Copyright: Кударенко Елена, 2012
Пользователь 16700
20 Июня 2019
Я дитина українська
Я дитина українська,Вкраїнського роду,
Українці – то є назва
Славного роду.
Україна – то край славний,
Аж по Чорне Море,
Україна – то лан пишний
І степи і гори.
І як мені України
Щиро не кохати?
Мене ненька по-вкраїнські
Вчила розмовляти.
І як мені України
Щиро не любити?
Мене вчили по - вкраїнські
Господа молити.
За свій рідний край і нарід
Я Господа молю:
Зішли, Боже, Україні
І щастя і долю!
Автор неизвестен