Ирина Шах (Ириша65) - стихотворение «З днем Незалежності, Україно!»

З днем Незалежності, Україно!


Квітуча, рідна Україна,
Ще зовсім молода дівчина,
30 день народження справляє,
Бажаю: долю хай щасливу має!

Твій стяг на небі гордо майорить,
Пшениці й неба кольорами,
Хай мир в країні буде кожну мить,
І лиш розквітнеш ти з роками.

Я з днем народження вітаю,
Квітучу, милу Україну,
В піснях про неї хай співають,
Та люблять свою Батьківщину.


© Copyright: Ириша65, 2021
Рассказать друзьям
Комментарии

Не нагадуй

Не нагадуй про перше кохання,
Хоч було воно дуже давно,
Скільки вилито сліз до світання!
Ти не знав і тобі все одно!

Як побачу здалека на розі,
Серце тьохка, тріпоче, як птах,
І вертала додому в тривозі,
Щоб ти смутку не бачив в очах.

Я була дуже горда дівчина,
З тих, що душу високо несе,
Якщо мене полюбить хлопчина,
Лише він скаже перший усе!

Скільки літ відтоді промайнуло,
А неначе учора було,
Не розпитуй мене про минуле,
Що було, вже давно загуло!

Тобі дякую, Господи, Боже,
Моє серце лиш Ти захистив!
І завжди Ти мені допоможеш,
І в житті додаєш мені сил.

Величимо

Величимо, славімо Господа у місті Його
Знаходиться місто Царя на горі, а зветься вона - Сіон,
Чудова місцевість і радість землі - гора Сіон
Там Господа знають, як захисника,у всіх домах міста Його.


Зійшлися царі, проминули всі, як йшли повз нього,
Побачили і засмутилися, і кинулись геть від нього.
Там наче жінок у пологах мукою страх душив,
Усі кораблі із Фарсису Господь східним вітром скрушив.


Як чули ми, так і побачили у місті Його,
Це місто є град Бога нашого, повік Господь ствердить його!
У храмі Твоєму ми думали, який Ти благий,
Отак, як ім'я Твоє, так і хвала до самих кінців землі.


Нехай звеселиться гора Сіон, радій весь народ,
Підіть, обійдіть навкруги Сіон і башти перелічіть
Серця наверніть до укріплень його,щоб знав і майбутній рід,
Цей Бог наш навіки і віки, до самої смерті Господь!

До дня пам’яті про голодомор 1933 року.

До дня пам’яті про голодомор 1933 року.
(влада об.явила цей день днем скорботи).
Довідка: 1990 рік в Україні жило 52 млн. людей
2008 рік – 46 млн. людей.

Мій Боже праведний! Ось знову
На їх блюзнірство я дивуюсь,
Чи ви не бачите, панове,
Що й зараз мруть! Це вас хвилює?

П’ятнадцять років проминуло,
Як було нас багато більше,
Про п’ять мільйонів вже забули?
Не змінитесь? Ще буде гірше!

От зараз кажуть: був врожайним
Той рік, коли усе забрали
Аж сімдесят п’ять років тому,
А люди з голоду вмирали.

Так, у голодоморі тому
Багато родичів сконало,
Все з’їли: будяки й солому,
Котів, собак, дітей з’їдали!

Так, у голодоморі тому
Тоталітарна винна влада,
Чому ж дітки тікають з дому?
Хто сім’ї приведе до ладу?

Бо то ж було колись, а зараз,
Чому цю владу не хвилює,
Чи їла щось ота дитина,
Що десь на вулиці ночує?

Хіба Господь того навчає,
Щоб дні і ночі на підпитку
І батько й мати за звичаєм
Крутилися лиш біля шинку?

Про те не дбають можновладці,
Життя зробити ліпше людям
Щоб не шукали щастя в чарці,
Працюй, і жити краще буде!

Писання каже: хто працює,
У того буде хліб, до хліба,
Хто Слово Боже не лиш чує,
Його й виконувати треба!

А ті керманичі, що нині
Узялися народ водити,
Одній "великій" мрії вірні:
Свої кишені щоб набити!

Отож ми молимося, Боже,
Благослови, їх всім, чим схочеш
Хтось обрете спасіння, може,
Спасти народ свій той захоче?

Усім міністрам, щоб не крали
Великі пенсії й зарплати,
А Бог всім каже: тих що крадуть,
У пеклі вже чека розплата!

Захоче хтось, щоб усі люди
Все мали для життя, що треба,
Щоб не приходилось гукати
У розпачі до Бога в небо!

До Тебе молимося, Боже,
Лише в Тобі для нас розрада,
Куди не підеш в світі, схоже,
Чекає нас усюди: зрада!,

Один лише Ти, Святий Отче,
Нас не залишиш, не покинеш,
І сльози втреш, як плачуть очі,
І жебрака в обійми приймеш!

Навчиш, як жити в цьому світі,
Лише з надією на Тебе,
Тих, хто Тобі життя довірить,
Благослови, усім, чим треба.
Стихи по теме «На украинском языке»