Кударенко Елена - стихотворение «Думки»

Думки

Різдво

До діви Марії Посланець з’явився,
До неї сказав "Ти, Маріє, не бійся!
Господь Тебе вибрав серед всіх жінок,
І буде у Тебе від Нього росток!

Від Божого Духу у череві Твому
Зерно зародиться невдовзі по тому
І Той, що народиться, буде синок,
Им’я в Нього буде "з нами Сам Бог"!

Вона відповіла Посланнику тому:
"Нехай Мені буде по слову Твоєму,
У Бога в силі кожнеє слово,
Я - вірна раба для Господа Мого".

Що далі було, усім добре відоме,
Вона народила Спасителя - Бога,
За кожного з нас Він сплатив усі борги,
Звільнив нас від рабства гріха та нудьги.

Бо тіло Його на хресті розіп’яли,
На це Він пішов, щоб усі про те знали,
Що в мирі правителю ляпаса дав,
У нас із тобою кайдани Він зняв.

Звільнив від гріха і усякого бруду,
Дияволу більше служити не будем!
Чрез Його спокуту ми - Божії діти,
Йому лише слава й хвала у всім світі!

Не сумуй

Не сумуй закінчиться війна,
Відбудуємо ми ріднії міста,
Підіймем калину на дорозі,
Залишать нас біди та загрози.

Не сумуй, повернеться весна,
Та весна, що підіймає крила.
Буде ще щасливая родина,
І багаті зоряні міста!

Не сумуй, повернеться живим!
Ти з молитвою чекай його додому.
Та свічки запалюй уночі
Захищай родину від недолі.

Не сумуй ще будуть світлі сни
І лелеки в полі залітають
В полонині сонечко заграє
Кануть в літа прояви війни!

Дві половинки

Життя наповнено людьми,
Душа споріднену шукає,
Щастям переповняє мить
Коли рідненьку зустрічає.

Бо доля в них на двох одна,
Одне життя , одні надії,
Мелодії одна струна,
Одні в них сокровенні мрії.

Зустрілися ті дві душі,
Від цілої дві половинки,
Хай пощастить їм у житті,
Кохання буде без хмаринки.