Кударенко Елена - стихотворение «Молитва»

Молитва

Мои діти

Найдороще, що я маю в світі -
Це мої уже дорослі діти.
Кожну мить життя, кожну хвилину,
Піклуюся за обидва своїх сина.
Я люблю їх просто до нестями,
От така в них неспокійна мама.
І готова я своє життя віддати,
Щоби щастя було в них у хаті.
Щоб були здорові та кохані,
Більше нічого не треба мамі.
Одружилися мої синочки,
Не невісток привели, а дочок,
Хай щасливі будуть в них родини,
В мене тепер дві доньки, два сина.

Твоєю силою цар веселиться (Пс. 20)

Господи!
Твоєю силою цар веселиться,
Без міри він радіє спасінню Твоєму,
Ти дав йому, чого бажало серце,
І не відкинув прохання вуст його.

Ти зустрів благословіннями добра,
Поклав на голову із золота корону,
У Тебе він прохав, щоб дав життя,
Ти довголіття дав йому до скону.

В Твоїм спасінні бачим його славу,
Хвалу з величністю поклав Ти на нього,
Навіки дав Своє благословіння,
І радість сяяла з обличчя Твого.

Бо цар завжди на Господа в надії,
З милості Всевишнього не захитається,
Рука знайде ворогів, тих, що діють,
Всіх ненависників знайде правиця.

У гніві Своєму Господь зробить їх,
Наче піч вогняну і вогонь зжере їх,
Господь вигубить їхній плід із землі,
І насіння знищить із синів людських.

Злі справи на Тебе вони протягли,
Замишляли злу думку, та здійснить не змогли,
Постав так, щоб їм стріли вціляли в лице,
А ми Тобі будем співати оце:

Піднесися, Господи, в силі Своїй,
Слава і хвала могутності Твоїй!

Очима ти сказав мені:люблю
Душа складала свій тяжкий екзамен
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
Несказане лишилось несказаним.

Життя ішло,минуло той перон,
Гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером,
Несказане лишилось несказаним.

Світали ночі,вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами,
Слова,як сонце сходили в мені,
Несказане лишилось несказаним..