Ирина Шах (Ириша65) - стихотворение «Десь там, за хмарами тепер живеш»

Десь там, за хмарами тепер живеш

Згадка про военну днину

Молитеся до одного Бога
І кохаєте свою Вкраїну,
На порозі свята Перемоги
Згадуєте про воєнну днину.

Знову ділите людей на касти,
На героїв і на окупантів.
Ні! Тоді усі були солдати,
А в лісах ховались партизани.

Хто вбивав жінок та малих діток,
Для таких завжди одна є назва:
Це у всі часи були бандити
Як покаються, пробачить Бог, і баста!

Хай мир несуть вірші та душі очищають...

Вірші, вони в моїй душі живуть,
А іноді на волю їх пускаю,
Вони по білу світу попливуть ,
Білими хмарками до небокраю.
В них біль моя, всілякі почуття,
Мрії, фантазії, бажання та надії,
Пишу про всесвіт, про своє життя,
Красу природи, так сама як вмію.
Вкладаю частку серця я свого,
Слова – перлини у намисто я збираю,
Я не поет, бажаю тільки одного -
Хай мир несуть вірші та душі очищають...

Брат

(Посвящения известным лицам).

Не було ніколи в мене брата,
А візьму з полиці «Кобзаря»
Із рядків у будні і у свята
Брат до мене щиро промовля.

Як ти розумів жіночу долю!
І мене жалів, немов дитя,
А я думаю: та де ж та воля?
Знов немає у жінок життя!

Вже з,явилося новітнє панство
І ділки, що все розпродають,
А по телевізору пияцтво
Наче шоу сміючись, дають!

От не знаєм, братіку Тарасе,
З того чи сміятись, чи ридати,
Як покажуть тих, що точать ляси,
І дівчат, в чім народила мати?

Як побачу, мій поете, все це,
І накотить знов така журба,
Та хіба все витримає серце,
Не життя, а з лихом боротьба!