Моя свічечка в церкві тане,
Тануть мовчки мої слова.
Та на серці моєму плаче
Гірке ім’я моє - вдова …
Як же боляче, людоньки милі!
В дім до мене прийшла біда…
Більш за все я його любила
Але вкрала родину війна …
Жити як,і для чого жити?! ,
В мене більше нікого нема
Ви повинні мене навчити,
Де моя залишилась межа..
Моя свічка тихенько тане,
Янгол мовчки мене обійма.
Моє серце назавжди крижане
Гірке ім’я моє-вдова…
PS: мої щірі співчуття подруго…
Кударенко Елена - стихотворение «Вдова»
Комментарии
Похожие статусы
Кударенко Елена
30 Августа 2023
Яке на смак життя…
Який буває до вподоби?
Чи має присмаку твоє життя
Смачної кави, чи тривоги
Нажаль буває різний смак
Приємний серцю, та не дуже
То ж неймовірно добрый знак
Коли тобі це не байдуже
Коли ти помічаєш день,
Який завжди буває різним,
Яка яскрава світло-тінь
На полотно лягає ніжно
Яке на смак твоє життя?
Тобі це дійсно до вподоби?
Чи може взяти олівця
Та надіслати лист до Бога…
Кударенко Елена
16 Июля 2023
Любий дідусь
Навіть зморшки мої не біда!
Я для тебе твоя кицюня
Найдорожче це наша сім’я!
І нехай наші роки минають
Та незмінне залишиться нам
Я кохаю,ти мене кохаєш
Саме цінне це наше життя!
Так і буде завжди неодмінно
І нехай оминає нас час!
Наші діти сімейна фортеця
А онуки продовження нас
Я завжди для тебе красуня
І завжди я тобі посміхнусь
Неодмінне моє бажання
Бути поручь мій любий дідусь!
© Copyright: Кударенко Елена, 2023
Людмила Гуменюк
6 Августа 2020
Проповідує небо про Божую славу (Пс. 18)
Проповідує небо про Божую славу,І про справи Його рук нам твердь сповіщає,
І день дневі слово передає,
А ніч ночі знання відкриває.
Немає мови, де б не чувся їхній голос,
І по усій землі проходить відголосся,
До краю вселенної їхнє слово,
Бог там оселю поставив для сонця.
Як наречений із весільного намету
Воно виходить і радіє, наче велет,
Аби пробігти у змаганні шлях,
І знову буде радість у серцях.
Виходить сонце від одного краю неба,
А обіг його – ген аж на іншому кінці,
Ніщо від спеки не сховаеться,
Ніхто втекти не сподівається .
Душу зміцнює Божий закон досконалий,
Боже свідчення – певне, простих умудряє,
Справедливі Господні накази,
Нам серця звеселяють одразу.
Світла заповідь Божа просвітлює очі,
Чистий страх навіки з нами перебуває,
Суди Господні – то є істина,
Вони правди завжди досягають.
Вони дорожчі за золото, навіть щире,
І солодші за мед, навіть за соти,
Раба Твого вони зберігають,
Їх виконання – винагорода.
Хто з вас побачити усі помилки може?
Від таємних моїх очисть мене, Боже,
Від свавільних раба Свого Ти заховай,
Не панують вони надо мною, нехай.
Непорочним перед усіма буду,
Від великої розбещеності в чистоті,
Хай слова з вуст моїх і думки
Завжди Тобі до серця будуть.
Господи, скеле моя, і Спасителю мій!
В ком вера теплится в него...