Дивлюсь як вересень яскравий,
Природу змінює на осені вбрання,
Ще вчора зеленіли ліс та трави,
Та чули крик прощальний журавля.
Вже ранок росами холодними стрічає,
Сиві тумани навкруги накрили все ,
Зігратись хочеться гарячим чаєм,
Дивитись як жоржина розцвіте.
Ще чорнобривців, айстр різноманіття,
Десь павутиння перше пролітає,
Та залишки останні ,теплі літні,
Холодний дощ осінній всі змиває.
Калина за вікном погляд ласкає,
І пахнуть яблука та стиглий виноград
Листочки яскраві тріпочуть, літають,
На осені примари Вересень багат…
Ирина Шах (Ириша65) - стихотворение «Вересень»
Комментарии
Людмила Гуменюк
31 Января 2021
На Україні є усе
На Україні є усе, і золото й уми хороші,Тож думка ця мене гризе, чому у нас немає грошей?
Уми тікають за кордон, бо їм там ліпше працювати,
На Україні п’ять мільйонів померло, - нічим годувати?
Чому чудовий чорнозем добробуту нам не приносить,
А ми пекучі сльози ллєм, невже поневірянь не досить?
То хто ж керує нами так, щоб люди швидше вимирали?
Навіщо ж нами править так? хіба таких ми вибирали?
Усе найкраще, що було, в липкій багнюці потопили,
І не одно уже мурло ми на горбі своїм возили!
Багато розвелося їх, робити нам голодомори,
Нас ділять на чужих, своїх, і не життя тепер, а горе!
Тож в Україні є усе, чому ж народу гірше жити,
Куди ж наш корабель несе? невже втонути, а не плити?
Всі їдуть, щоб залізти так: в країну нашу, навіть в душі,
А новоявленим панам немає сили з місця зрушить!
Отож такії дурні ми, як іноземцям піддамося,
І патріоти в нас німі, тривог не б’ють лише голосять!
Казати так не будемо, є Той, Хто нам добра бажає,
Про це ми не забудемо, на молитви відповідає!
Кударенко Елена
2 Июня 2023
Зцілюй мене
Так щоб ти бачив крізь мене
Мої гарні та зайви речі
Бути самою собою крізь призму
Крізь сьогодення ,бути собою для тебе….
Я відчуваю дотик,тебе до мене
Цю невісому раниму грань
Коли ти ще далеко від мене
Алеж душа відчайдушно близька
Я відчуваю рушай до мене
PS: Зцілюй мене та руйнуй мости!
Людмила Гуменюк
2 Августа 2020
Господь – моє світло й спасіння моє (Пс. 26)
Господь – моє світло й спасіння моє,Кого мені боятися?
Господь – це фортеця усього життя,
Кого мені лякатися?
Якщо злодії в наступ проти мене підуть,
Супротивники і вороги,
То самі перечепляться , разом впадуть,
Зжерти тіла мого – не змогли!
Якщо армія проти мене піде,
Не злякає то серця мого,
І якщо проти мене стане війна,
Не залишить надія його.
Одного я у Господа лише прохав,
І того тільки я і шукаю,
Щоб у Божому домі я перебував,
Стільки днів, скільки я жити маю.
Все життя споглядати Господню красу,
І відвідувати храм Його,
В день нещастя сховав би мене посеред
Потаємного місця Свого!
Він підніс би на скелю, де скинія є,
Піднеслась би моя голова,
Я б забув ворогів, а співання моє –
Ти б, мій Боже, почув всі слова!
Господи, Ти чуєш голос мій, я кличу,
Ти помилуй, вислухай мене!
Серце каже від тебе «шукай обличчя»,
Не відкинь, хай Твій гнів обмине!
Не покинь мене, мій Помічник, мій Боже,
Мій Спасителю, не залиши!
Батько й мати мене залишили, Боже,
Але Ти, Господь, мене прийми!
Твоїм шляхом іти навчи мене, Господь,
І заради моїх ворогів,
Ти на їхню сваволю не видай мене,
Не віддай мене на їхній гнів.
І я вірую, що ще побачу добро,
На землі дасть Господь, де живі,
Мужнім будь,хай Господь зміцнить серце твоє,
В Бозі будуть надії твої.
