Михаил Петренко - стихотворение «Дивлюсь я на небо та думку гадаю»

Пользователь 16700
Пользователь 16700 9 Мая 2019

Дивлюсь я на небо та думку гадаю

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, Боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав.
Далеко за хмари, подальше од світу,
Шукать собі долі, на горе привіту
І ласки у зірок, у сонця просить,
У світлі їх яснім все горе втопить.
Бо долі ще змалку здаюсь я нелюбий,
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей:
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?
Кохаюся з лихом, привіту не знаю
І гірко і марно свій вік коротаю,
І в горі спізнав я, що тільки одна —
Далекеє небо — моя сторона.
І на світі гірко, як стане ще гірше, —
Я очі на небо, мені веселіше!
Я в думках забуду, що я сирота,
І думка далеко, високо літа.
Коли б мені крилля, орлячі ті крилля,
Я б землю покинув і на новосілля
Орлом бистрокрилим у небо польнув
І в хмарах навіки от світу втонув!
Рассказать друзьям
Комментарии
Пользователь 16700
Связь с модератором. Привет, прошу не удалять этот стих, я его уже ставил, но на русском языке. Но вся красота только на украинском, в переводе это уже не то, нужен только оригинал. И ещё этот стих песней стал позже. Петренко не поэт - песенник, поэтому не нужно писать, что это песня, это стих.
Модератор сайта
Пусть будет, конечно. Я не против.
Людмила Гуменюк 18 Августа 2020

Зупиніться

Так багато зустрічаю
Жебраків, убогих,
Але ще я помічаю:
Не згадують Бога!
Але ж Він життя дає нам,
Ще й гріхи пробачив!
А ви Його знов клянете,
Як сліпці неначе!
Закликаю всіх: зверніться
До Нього в молитві!
Не грішіть вже! Зупиніться!
Досить вже загиблих!
✿ Ольга ✿ 16 Октября 2016
Завари мне осень крепкий чай
Плед на плечи, вечер у порога.
В дом крадется тихая печаль,
Что ж, подруга, погрустим немного

Дождь в окно стучит осенний блюз
Ветер зацепился где то в тучах.
Грустный, но блестательный союз
Ветер, осень, дождь, есть трио лучших.

Грустно во дворе скрипит качель.
Листья клена в лужах угасают.
Осени святая колыбель,
Этот вечер ласково качает.

Я окно открою и вдохну,
Этот воздух прелого покоя.
Осень дарит время отдохнуть,
И побыть наедине с собою.

Нам пропонують рай

Нам пропонують рай в Египті, на Кіпрі та в Анталії,
Зробити бізнес, відпочити в Болгарії, Італії,
Не можемо ми оцінити щасливої можливості,
Немає за що вдома жити, чекали влади й милості!

У нас і вдома дуже гарні й цікаві є місцевості,
Та сподівання ваші марні, для вас нема в них цінності!
За все платити треба гроші, а нам ніхто їх не дає,
І хоч ви працівник хороший, для вас – нема, банкірам – є!

Отож рекламу гидко слухать, про бізнес - тур вирішувать,
Та що робить, як маєш вуха, куди лапшу розвішують!
Стихи по теме «Грустные» Стихи по теме «На украинском языке»