НАTАША ЛЕОНТЬЕВА - высказывание «Обіймайте своїх дітей...дитячою ласкою дорожіть…»

Майбутнє

Минають дні і тихо плине час,
І за вікном не має тих людей,
З якими ти вітався кожен день.
У цьому світі більшість ,вірить в гроші.
Цей "чортів бог",бере за це життя.
І ті ,хто поклонився темноті
Навіки душу замочили в крові .
Тому що ,світ жорстокий та німий.
І кожен день ти спиш один.
І кожен день як дикий звір ,блукаєш в самоті своїй.
Минають дні,минають ночі ,а я стою біля вікна і як же сумно й одиноко коли країни в нас нема.
Надія є у мріях моїх там люди:світлі ,щирі та дбайливі.
Там люди вільно розмовляють там депутати помагають .
І є гарант він для людей, який для нас, а не для своїх дітей.
І буде так ,як мрію я.
Не через рік і навіть два,але це буде обіцяю.
Це мій народ, моя держава.

Я пам'ятаю минулу осінь, для неї завжди є місце, звичайно і теплий чай. Гарний ранок з яскравого сонячного світла, і запаху осіннього дощу. Листя дерев летить під нагляду вітру. Осінь така миттєва але для неї завжди є час.

Чому від мене ти тікаєш?
Чому ховаєш погляди свої?
Невже ти не помічаєш,
Як серце б'ється, коли зі мною ти?

Ночами світло вже не горить
Та свічі запалити нічим,
Але бачив ти як зорі, очі ті мої
Горять, коли я згадаю про тебе.

А я все жду, жду тої миті,
Коли прийдеш до мене ти.
Сказати хочу, доки ще не пізно,
Що для мене світ - це ти..