Навіщо день, навіщо ніч,
Коли живеш не пліч-о-пліч,
Глибокий сон змінив кошмар,
Обличчя образ серед хмар.
Гримить гроза, тривожить море,
Факел душі прагне свободи,
Тремтить рука, пігулка біла,
Кривавий шрам де були крила.
Обійми болі, клітка суму,
Удар словами наче струмом,
Шалений крик в мовчанні тиску,
Жага життя стікає віском.
Роздерта шкіра, сліз немає,
Страждання кат кістки ламає,
Сочиться пам'ять-сіль на рани,
Щасливі фото як кайдани.
Майбутнє порох, серце сталь,
Забруднений невинності, кришталь,
Дрижить губа кохання жертви,
Врятує поцілунок смерті...
Ферри Мур - стихотворение «Навіщо день, навіщо ніч…»
Комментарии
Похожие статусы
Людмила Гуменюк
11 Марта 2020
Тільки в Бозі
Тільки в Бозі душа моя спокій знайде,И на Нього одного надія одна,
Лише Він є твердиня й сховище моє,
Бо усі, як розхитаная стіна.
Часто бачиш, хто серцем неправий,
А вустами він благословляє,
Тебе хоче він скинути в прірву,
У душі своїй всіх проклинає!
Тільки в Бозі душа моя спокій знайде,
Він - твердиня моя і спасіння моє!
Міцність сили, це - Він, уповання моє,
Тільки в Бозі надія моя!
Повсякчас ти надійся на Нього,
Виливай перед Ним те, що в серці,
Бог дасть захист, бо люди - марнота.
На вагах важать менш за пустоту.
На крадіжки й грабіж сподіватись?
Що багатство примножиться, вірить?
Тих до серця думок прикладати не смій!
Бог відплатить за діло.
Бог сказав а я чув, що Він - сила моя,
В Нього милість до мене й спасіння моє,
Тільки в Бозі душа моя спокій знайде,
Бо від Нього надія моя!
Людмила Гуменюк
20 Ноября 2020
До Богдана Хмельницького
Посвящения известным лицам.(1988г. – 1996г.)
Колись полонили всю Европу ляхи,
В мріях садовили у Кремль шляхту княжить!
Богдане, Богдане, славетний козаче,
Знову люд нещасний, як в неволі плаче!
Ти бажав, щоб наша вільна Україна
Квітла та раділа добрим справам сина.
Богдане, Богдане, як би ти з.явився,
Моторошно б стало, чи там опинився!
Знов твої нащадки обікрали неньку,
«браття» з - за кордону вже набили пельки.
Банки та кишені лопають від грошей,
Від золота й срібла, бо ж пани хороші!
Богдане, Богдане, дай же нам пораду,
Як зробить країну сильну та багату!
Bilotil_
5 Марта 2020
Передам тобі шепотом..
Не нафарбованою і без стильних прикрас.
До тебе вийду так впевнено й легко,
З ніжною посмішкою на вустах.
Ти так спокусливо всміхнешся,
Обіймеш як тендітний кришталь.
Ти розчинеш смуток невдалого дня,
Цілунком зітреш всю злість і печаль.
Закарбую моменти з тобою,
Які й так відбились у пам‘яті моїй.
Закарбую твій дотик,
Який й так проник вже під шкіру мою.
Відірватись би з тобою від землі
Станцювати в шаленому ритмі
Відірватись й так стрімко зануритись у вихор спокус
Та знаєш, не можу сказати люблю,
Боюсь зізнань в глибоких почуттях.
Не можу відкрити тобі повністю двері,
Боюсь впускати тебе у свій дім.
Тому шепотом осіннього листя,
Передам тобі тихеньке люблю.
Тому шепотом холодного вітру,
Передам тобі сильно боюсь.
