Спаси, Господь, немає вірних!
Поміж синів людських…
Отих, що кажуть: ”Ми лиш мирні,
А інші не такі!”
Їх знищи, Господи, бо брешуть
Улесливі вуста,
Та язиками добре чешуть–
Перед судом постав!
Бо вони хочуть пересилить
У балачках своїх,
Від серця говорять нещиро
Чи пан Господь для них?
Заради вбогих та нужденних
Господь, возстанеш Ти,
Їх залишатимеш щоденно
В словесній чистоті.
Слова Господні, наче срібло.
Очищене вогнем,
Земля зостанеться в горнилі
Хай перед судним днем!
Ти у безпеці тих поставиш,
Кого зловить хотять
Слова Свої допомагаєш
У чистоті тримать!
Усюди ходять нечестиві.
А зовсім незначні –
Таким підноситись властиво
З поміж людських синів!
Людмила Гуменюк - стихотворение «Спаси, Господь (Псалом Давида 11)»
Комментарии
Людмила Гуменюк
15 Октября 2020
Такі бажані твої житла!
Такі бажані твої житла!І серце моє і плоть моя
У захваті летять до Бога,
Хоч день біля Твого порога!
В маленької пташки житло є,
Та й в ластівки гніздечко своє,
Де пташенят покласти змога –
Там де алтар живого Бога!
Якщо підеш в долину плачу,
Почуєш, як хвалу возносять,
Криницю там вони відкриють,
Благословенням дощ покриє.
Почуй молитву мою, Боже,
Блаженний той в чийому серці
Стежки направлені до Тебе,
Ти пригортаєш всіх до себе!
Ти захисник наш, Боже милий!
Ти – щит і сонце – Боже сили,
Дай чесним благодать і славу,
Тим, хто чекає долю благу!
Людмила Гуменюк
25 Сентября 2020
Не надималося моє серце
Господь!Не надималося моє серце,
І зверхньо не дивилися очі,
І недосяжного я не бажав,
Ні серед дня, ні серед ночі,
Я до великого не підступав.
І як дитина ота нещасна,
Таким є зараз і був тоді,
Яку відірвано передчасно
Від тепла материної груді.
Чи не зміряв я душі моєї,
Чи не вгамовував, як дитя,
Душа моя в мені почувалась,
Як те покинуте дитя!
Людмила Гуменюк
7 Ноября 2020
Боже мій! Вся на Тебе надія (Псалом Давида 24)
Боже мій! Вся на Тебе надія!Вороги мене не переможуть,
А отим, що поганее діють,
На цім світі ніхто не поможе!
Ти– спасіння моє! Що робити?
Де шлях мій? Покажи мені, Боже!
Ти навчив мене грішних любити,
Бо у юності гріх має кожен.
Ти згадай свою щедрість та милість,
Бо вони із Тобою од віку,
Не нагадуй мені про злочинність,
Гріхів з юності маю без ліку.
Боже, зглянься на мене, помилуй!
Я пригноблений та одинокий,
Вийти з скрути моєї дай сили,
І пробач всі гріхи за всі роки.
Заповіти Свої ти відкриєш,
Хто боїться Тебе– все пробачиш!
Із тенет мої ноги відриєш,
Як багато тут ворогів, бачиш?
У знемозі й безсиллі страждаю,
Чом вони так ненавидять люто?
І спаси мою душу, благаю!
Може й долю повернеш Ти круто?
То для Тебе не важка робота,
Я до Тебе завжди з упованням,
Визволяй Ізраїль від скорботи,
Я до Тебе звертаюсь з проханням!
