Ранок, зірки на небі розчиняються,
Тихесенько світанок опускається,
Ще світить вікон яскраве намисто,
Прокинутись прагнуть люди та місто.
Новий день радість нам та посмішку дарує,
Хтось каву п'є, інший кошеня годує,
Гримить та їде попід вікнами трамвай
Говорить неначе : «Гідно ранок зустрічай».
Ще повітря випромінює прохолоду,
А сон дарує легку насолоду,
Від метушні та шуму місто спочиває,
Мирний новий день країна починає.
На вулиці люди кудись поспішають,
Дітлахи подвір'ям з цуценям гуляють.
Самотній в парку сивий музикант,
Яскраво грає, віддаючи місту свій талант.
Так швидко тихий ранок проминає,
Й полудня вже сонце в небі досягає.
Чарівне місто моє, найкраще на землі,
Світанки росні , лагідні дарує щиро нам свої.
© Copyright: Ириша65, 2021
Ирина Шах (Ириша65) - стихотворение ««Світанок у рідному місті».»
Комментарии
Похожие статусы
Ирина Шах (Ириша65)
19 Октября 2021
Украина
Оспівана в віршах, книгах, піснях,
Квітуча, рідна, мила, Україна,
Тебе я бачу у чарівних снах.
Хай мирна буде кожна мить,
Розквітнеш, збагатієш ти з роками.
А стяг на небі гордо майорить,
Пшениці й неба кольорами.
Вплітають у вінки колосся,
Маки, волошки, польові квіти.
Стрічки яскраві у дівчат в волоссі -
Це символи є цноти та краси.
Вишиванки, не бренди модні,
Мова дзвенить як солов'їний спів,
Багата на таланти народні,
Ти любиш своїх доньок та синів.
Тепле молоко, свіжа паляниця,
У господині кожній завжди на столі,
Шмат сала, смачна вода з криниці,
Фрукти, овочі з городу на селі.
Улюблена та рідна, Україна,
Оспівана в віршах, книгах, піснях,
Квітуча моя, мила, Батьківщина,
Тебе я бачу у чарівних снах.
© Copyright: Ириша65, 2021
Пользователь 16700
25 Ноября 2020
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не приспи, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш, - тільки до воріт.
А там, а там... Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни...
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не приспи, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш, - тільки до воріт.
А там, а там... Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни...
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Ліна Костенко
Пользователь 16700
1 Декабря 2020
Не чіпляйтеся за минуле…
Не чіпляйтеся за минуле,Не живіть образами,
Згадуйте хороше,
Нікому не заздріть.
Все, що небом Вам послано,
Приймайте як належне,
Все, що зроблено — на краще.
Як би не було складно,
На долю не ремствуєте,
Кожна мить будьте щасливі,
Та інших не судіть
За їх слабкості часті.
За улюблених боріться
Богом даними силами,
Не скупіться На слова,
Будьте ніжними з милими.
Як же просто жити радісно!
Захоплюйтеся заходами,
І закохуйтеся усією пристрастю
В життя свою смугасту…
Амірова Ірина
