Це буде самотня осінь,
Хоча я так сильно її люблю
І такою чужою здається та постіль,
Де в снах я й досі з тобою сплю...
Це будуть до болю знайомі дороги,
По яким з тобою я більше не піду
І від болю серце рватимуть тривоги,
Бо я й досі тебе люблю...
Це буде - наче зима,
В якій без тебе я замерзаю,
Де в мільйонах тебе нема,
Де я з розбитим серцем
Тебе кохаю...
Аня Сыдоренко - стихотворение «Самотня осінь »
Комментарии
Людмила Гуменюк
1 Февраля 2021
Люди, що це робиться у світі?
Люди, що це робиться у світі?Нащо ви колотитеся знов,
Викидать історію, як сміття?
А Бог усім заповідав любов!
От тепер бажаючих багато
Наплювати в душу до країв,
І коли б змогли, народ за грати,
Заганяли б, як отару в хлів!
Отакі в нас нині «демократи»,
Свій обороняють інтерес,
Хочуть відібрати навіть свята,
Кажуть, що великий то прогрес!
Їх життя нічому не навчило,
І шукають ворогів собі,
Чом в країнах інших усе ціле,
Сил не витрачають в боротьбі!
Дбають там про те,щоб краще було,
І собі, і людям назавжди,
А у наших – лиш в кишені дуля,
А народу знову кажуть: жди
Пользователь 16700
7 Января 2020
З Різдвом прекрасним!
Хай буде розум спокійним, ясним.
Хай світло й тепло на серці буде.
Хай це тепло відчують люди.
Іще бажаю добра і миру,
Завжди носити у серці віру!
Автор неизвестен
Ирина Шах (Ириша65)
8 Мая 2022
Мама
Янголом добрим для мене стала,
Тихо вночі колискові співала,
Ніжні обійми мені дарувала.
У важку годину мене захищала,
А коли плакала вміло втішала.
Ласку свою та любов дарувала
Мудрі поради завжди надавала,
Серце матусі теплом зігрівало,
Мамині руки завжди обіймали.
Мамина посмішка промениста,
Ласкава, добра, ярка як намисто.
Дякую , мама, за все що ти дала,
Промінцем світла в житті мені стала,
За те, що взамін нічого не просила,
Сильно та щиро мене ти любила.
