Якій вже світанок ти зустрічаєш?
Скільки ночей ти очей не зімкнеш?
Якій сніданок, натхнення шукаєш?
Шукаєш, шукаєш, але ніяк не знайдеш.
А, мабуть, це те, що потрібно знайти.
Без чого очей не зімкнеш ти в ночі,
Без чого не стали б успішні митці,
І те, що дарує світло в пітьмі.
І нащо були ті безсонніє ночі?
Ті вірші до ранку?
Й твої голоси,
Що досі блукають в моїй голові..
І знову я,неспроможний тебе досягти,
Ти так далеко,
Справа, що ж там, не в ходьбі!
А тим, що ти ранила надто багато..
В голові я тримаю твою марноту, крики, сльози..
Без них не обійшлося..
Навіщо вбивала мене ти в ті миті,
І мої думи тобою убиті,
Все ще продовжують думать про те,
Як доторкнутися твої щоки,руки, декольте..
Вбивала мене ти щодня,
І без жалю.
Стражданням моїм не було тоді краю.
Навіщо тоді про любов ти казала?
Адже ти знаєш,
Якій я вже світанок стрічаю..
Наивная ромашка - стихотворение «Якій вже світанок ти зустрічаєш?»
Комментарии
Людмила Гуменюк
31 Января 2021
Нам пропонують рай
Нам пропонують рай в Египті, на Кіпрі та в Анталії,Зробити бізнес, відпочити в Болгарії, Італії,
Не можемо ми оцінити щасливої можливості,
Немає за що вдома жити, чекали влади й милості!
У нас і вдома дуже гарні й цікаві є місцевості,
Та сподівання ваші марні, для вас нема в них цінності!
За все платити треба гроші, а нам ніхто їх не дає,
І хоч ви працівник хороший, для вас – нема, банкірам – є!
Отож рекламу гидко слухать, про бізнес - тур вирішувать,
Та що робить, як маєш вуха, куди лапшу розвішують!
Людмила Гуменюк
3 Февраля 2021
Моя Батькі вщина
Моя злиденна Україно! О, мій нещасний, бідний люд!Не вибирають Батькіщину, то треба жити нам отут!
Адже і лихо, і негоди йдуть за тобою по п'ятах,
Та доля рідного народу не вирішається в віках!
Людей під різні кличуть гасла гравці, що нині за кермом,
Чим повні у народу ясла? - сльозами,біллю та багном!
То доки ж маємо страждати?І доки будуть нас дурить?
Нам незалежність мали дати, дивіться: в прірву все летить!
Вже іноземцям віддаємо ми право буть біля керма,
Самі ж горілку вправно п'ємо, хоч грошей в гаманцях нема!
Поляки, німці добре знають, як править нами вже здавна,
Англійці і татари, навіть. В нас мозку в голові нема?
А що ж тоді усі ми з вами? Хто ми такі на цій землі?
Шевченко кликав проти панства, а ми обличчям вже в ріллі!
Ой, люди добрі, схаменіться! Прийдіть до тями врешті - решт,
Усі до праці наверніться, щоб стати кращими без меж.
Ирина Шах (Ириша65)
14 Октября 2022
Життя
По тоненькій мотузці йдеш,
Та тримаєш життя баланс,
Бо отримав один лише шанс.
Требо правильний вибір зробити
З двох одне почуття залишити:
Честь чи підлість, любов'ю - ненависть,
Гнів - терпіння, безсердечність чи жалість.
Глядачів навколо повно,
Є такі, хто бажають давно
Щоб неправильний крок зробив,
Оступився чи шлях загубив.
Але багато э інших людей,
Не байдужих до долі твоєї,
Ті, хто люблять, допомагають,
Та як ангели оберігають.
