Ирина Шах (Ириша65) - стихотворение «Кохання на подальше все життя»

Кохання на подальше все життя

Живеш і радієш життю,
Іль плачеш вночі в тиші,
Все це лише твоє, повір мені,
Твоя доля дісталася лише тобі.
Не в наших силах змінити долю
І кого звинувачувати за це,
Життя коротке… Ми гості на землі,
Але надто пізно розуміємо це…

Надія на краще

Скажи мені хто я,
І чому душа пуста.
І доля не всміхається в житі,
Іду не знаючи , що буде в майбуті.

І сьогодення, знову ставить на коліна,
Прискіпливо руйнує наші мрії.
Як птах без крил, не бачивши свободу,
Хотів летіти тільки вгору.

І не кажи, що між нами є війна,
Не слово ранить, а нездійснені діла.
Кричу, почуй мене життя,
Чому з мільярдів тільки я

І не знайоме почуття,
Вона не знала, то був я.
В думці і в словах, я бачу з неба знак,
І тільки він покаже шлях.

І сонце вийде з горизонту,
Розтане лід в наших морях.
Розквітне,щось всередині знайоме,
І буде так завжди у нас

Самостійність

Бач, які ми самостійні, наплювали на країну!
За кордоном вже й не раді, що підсунули нам міну,
А тепер права людини хто в нас буде захищати?
Папа приїздить із Риму, а чи може, Буш із штатів?

Хто тепер нам всім докаже, що не маєм права їсти?
Все неначе хижак вражий знищив у селі і в місті!
Спекулянти про те дбають, щоби йшли до них всі люди,
І допоки вони мають, в нас нічого і не буде!

Це все нині зветься бізнес, щоб усіх їх розірвало,
Як підвищать знову ціни і на м ясо і на сало!
Хоч тепер ми самостійні, та нічого в нас немає,
А хіба ми в цьому винні? може хтось нам щось порає?