Кударенко Елена - стихотворение «Боженька допоки»

Боженька допоки

Чуєш мамо

Чуєш мамо,як співа зозуля
Чуєш рідна,як болить душа
Я до тебе серцем лину мамо
Я без тебе,як мале дитя

Моя рідна,ти почуй мій шепіт
Я молитви чую іздаля
Я до тебе посилаю ніжність
Ти до мене свого янгола

Чуєш мамо,як співа зозуля
Вона плаче за своїм дитям
Я твої долоні чую,мамо
Ти моя одвічна зіронька

Чуєш мамо,серце не на місці
Роз'єднала клята нас війна
Та єднає нас твоя одвічна
Материнська лагідна душа!

Розуму не має

Отой, що розуму не має
Сказав у серці своєму:
"Який там Бог? Його немає!"
До всього все одно йому.

I ці розбещені звершили
Свої поганії діла,
А де ж оті, що добре діють?
Навкруг ні одного нема!

И на людських синів дивився
На землю Сам Господь з небес,
Щоб бачить, що не помилився,
Той, хто шукає Бога - єсть?

Всі збочили і непотрібні,
Ніхто не робить добрих справ,
Гризете, як шматочок хлібний,
Народ Мій, хто вам дозвіл дав?!

Невже до разуму не прийдуть,
Їх, може, Божий страх зляка,
Сміялися, що "Бог спасе всіх",
Над упованням жебрака,

Він знає, що Господь - Спаситель,
З полону поверне народ,
До Iзраїля прийде радість,
Спасає праведних Сам Бог!

Самостійність

Бач, які ми самостійні, наплювали на країну!
За кордоном вже й не раді, що підсунули нам міну,
А тепер права людини хто в нас буде захищати?
Папа приїздить із Риму, а чи може, Буш із штатів?

Хто тепер нам всім докаже, що не маєм права їсти?
Все неначе хижак вражий знищив у селі і в місті!
Спекулянти про те дбають, щоби йшли до них всі люди,
І допоки вони мають, в нас нічого і не буде!

Це все нині зветься бізнес, щоб усіх їх розірвало,
Як підвищать знову ціни і на м ясо і на сало!
Хоч тепер ми самостійні, та нічого в нас немає,
А хіба ми в цьому винні? може хтось нам щось порає?