Чуєш мамо,як співа зозуля
Чуєш рідна,як болить душа
Я до тебе серцем лину мамо
Я без тебе,як мале дитя
Моя рідна,ти почуй мій шепіт
Я молитви чую іздаля
Я до тебе посилаю ніжність
Ти до мене свого янгола
Чуєш мамо,як співа зозуля
Вона плаче за своїм дитям
Я твої долоні чую,мамо
Ти моя одвічна зіронька
Чуєш мамо,серце не на місці
Роз'єднала клята нас війна
Та єднає нас твоя одвічна
Материнська лагідна душа!
Кударенко Елена - стихотворение «Чуєш мамо»
Комментарии
Похожие статусы
Ирина Шах (Ириша65)
25 Октября 2021
«Світанок у рідному місті».
Тихесенько світанок опускається,
Ще світить вікон яскраве намисто,
Прокинутись прагнуть люди та місто.
Новий день радість нам та посмішку дарує,
Хтось каву п'є, інший кошеня годує,
Гримить та їде попід вікнами трамвай
Говорить неначе : «Гідно ранок зустрічай».
Ще повітря випромінює прохолоду,
А сон дарує легку насолоду,
Від метушні та шуму місто спочиває,
Мирний новий день країна починає.
На вулиці люди кудись поспішають,
Дітлахи подвір'ям з цуценям гуляють.
Самотній в парку сивий музикант,
Яскраво грає, віддаючи місту свій талант.
Так швидко тихий ранок проминає,
Й полудня вже сонце в небі досягає.
Чарівне місто моє, найкраще на землі,
Світанки росні , лагідні дарує щиро нам свої.
© Copyright: Ириша65, 2021
Роман Блинов
2 Декабря 2022
Якій вже світанок ти зустрічаєш?
Скільки ночей ти очей не зімкнеш?
Якій сніданок, натхнення шукаєш?
Шукаєш, шукаєш, але ніяк не знайдеш.
А, мабуть, це те, що потрібно знайти.
Без чого очей не зімкнеш ти в ночі,
Без чого не стали б успішні митці,
І те, що дарує світло в пітьмі.
І нащо були ті безсонніє ночі?
Ті вірші до ранку?
Й твої голоси,
Що досі блукають в моїй голові..
І знову я,неспроможний тебе досягти,
Ти так далеко,
Справа, що ж там, не в ходьбі!
А тим, що ти ранила надто багато..
В голові я тримаю твою марноту, крики, сльози..
Без них не обійшлося..
Навіщо вбивала мене ти в ті миті,
І мої думи тобою убиті,
Все ще продовжують думать про те,
Як доторкнутися твої щоки,руки, декольте..
Вбивала мене ти щодня,
І без жалю.
Стражданням моїм не було тоді краю.
Навіщо тоді про любов ти казала?
Адже ти знаєш,
Якій я вже світанок стрічаю..
Пользователь 16700
1 Декабря 2020
Не чіпляйтеся за минуле…
Не чіпляйтеся за минуле,Не живіть образами,
Згадуйте хороше,
Нікому не заздріть.
Все, що небом Вам послано,
Приймайте як належне,
Все, що зроблено — на краще.
Як би не було складно,
На долю не ремствуєте,
Кожна мить будьте щасливі,
Та інших не судіть
За їх слабкості часті.
За улюблених боріться
Богом даними силами,
Не скупіться На слова,
Будьте ніжними з милими.
Як же просто жити радісно!
Захоплюйтеся заходами,
І закохуйтеся усією пристрастю
В життя свою смугасту…
Амірова Ірина
