Николай Хмеленок - стихотворение «Час шалено летить і летить...»

Час шалено летить і летить...

Колискова

Ой на небі зіронька співала
Діточок маленьких колихала
Та крилами ніжно обіймала
Їх в зимові ночі зігрівала

Ой на небі зіронька тремтіла
Казку на ніч діткам шепотіла:
Засинай малечо засинай
Та яскраву казку пом’ятай

Там на дворі місяць молодий
Спокій подарує нам усім
Свічечка тремтить біля вікна
Янголяткам спати вже пора

Колискова в хаті пролуна
Ненька до серденька пригорта
Засинай малеча засинай
Та казакові мрії пом’ятай

Як сонце засяє

Як сонце засяє у квітах небес.
І хмари потіх, здійметься вітер.
Вітер смутку й негод.
І сонце янгольських крил
Здійметься буря, янгольський плач.
І дощі поринуть рікою
Мов ті карпатські ріки.
А у морі, здійметься шторм.
Гроза порине у небо
І янголи мовчки летять.
Досить шторму, та вітру сваритись.
Сонце своїми променями
Мов птах, крила діймає
І сварку розіб’є на друзки.
Тепер і море спокійне,
Кораблі не потонуть.
Не стануть вони, грою небес.
І квіти розквітнуть, у тихому мирі.

Бути з тобою

Атрофоване серце, кохає тебе,
Змучане , стомлене , чекає тебе.
Незнає куди подітись йому,
З грудей вилітає, тебе виглядає.

Я просто хочу бути з тобою,
Бути завжди і бути навколо.
Бути весь час, кожну мить існування,
Бути до поки, чути гуркання.

Щодня вдихаю запах мрії,
Не знаю я чому дурію.
Він зводить з розуму мене,
В легенях чути лиш тебе.

А від очей твоїх я млію,
Вони завжди мене зігріють.
В них колір теплого вогню,
В них бачу неземну красу.

Ось так, вбираю запах тіла,
Цілую всюди, ти красива.
А голос твій - це спів птахів,
І дотик рук знімає біль.

За це , б віддав усе , що маю,
З мінора перейти в мажор.
З любовю в очі подивляюсь,
Радію я ,що їх знайшов.