Вино і хліб... Торкаються уста
Благоговійно, тихо, несміливо,
Не байдуже. Це заповідь Христа:
«Ось кров Моя! А хліб — це Моє тіло!»
Вино і хліб... В нім зцілення душі,
В нім прощення і сила, і молитва...
Не просто так в саду, в нічній тиші
Звершилась за спасіння людства битва.
Було нелегко для Царя царів
На камені в сльозах благати небо.
«Пильнуйте!» — учням тричі повелів,
А Сам гріхи людей узяв на Себе.
Як часто чую я слова святі,
Що сповнені любові неземної...
Мене ще не було у цім житті,
А мій Христос терпів страшні побої.
Я уявляю погляд доброти,
Я знаю, гріх і мій Його поранив.
Прости мені, мій Господи, прости!
Тебе любити я не перестану.
Дозволь мені піднятись на гору,
Припасти трепетно до ніг пробитих.
Своїм волоссям я їх обітру,
Дозволь сльозами ніжно їх омити.
Не бачила, як Бога розп’яли,
Та кожен стук у серці відчуваю
І хрест, що над землею підняли,
Щоб серце чуло: «Я твій гріх прощаю».
«Радій, юдейський цар!» — кричав народ.
А вирок де? За що така розплата?
О, це ж моя вина... Прости, Господь,
Не краща я у вчинках за Пілата.
А серце прагне бути в тім саду...
Я постараюсь стримувати сльози.
Дозволь, Ісусе, поруч припаду,
Нехай на мене падають погрози.
Я обіцяю, буду тихо йти,
Ступатиму в сліди Твої криваві.
Навчи мене молитись так, як Ти
В саду молився Гетсиманськім.
Вино і хліб... Схиляюсь в простоті.
Тут ні до чого вся земна гординя.
Ісус, Ти вмер за мене на хресті,
І в цьому є моя... моя провина.
Вино і хліб... Торкаються уста
Благоговійно... Тихо... Несміливо...
Мов спомин для душі — слова Христа:
«Ось кров Моя! А хліб — Моє це тіло!»
Олена Романішина - стихотворение «Вино і хліб»
Пользователь 16700
16 Апреля 2021
Вино і хліб
Олена Романішина
Комментарии
Людмила Гуменюк
10 Ноября 2020
На Тебе, Боже, всі надії (Псалом Давида 15)
На Тебе, Боже, всі надії,І до Твоїх святих полину.
Хай вороги про чуждих мріють,
А я й імен їх не помину!
Господь нам посилає долю,
Хвала Йому за ту, що маю,
Я виконаю Його волю,
За все Його благословляю!
Його я бачу коло себе,
І в серці радість не померкне,
Та ще я в мріях бачу небо,
Невже запхає мене в пекло?
Моєї спадщини Ти– частка,
Тримаєш келих і жереба,
Все буде так, як Твоя ласка,
Моє добро Тобі не треба.
Ти в пеклі не покинеш душу,
Не даш святому бачить тління,
Я заповіти не порушу,
Мене навчиш Ти розумінню!
Шляхи мені в житті Ти вкажеш,
І перед благими очима
Мій Боже! Та куди Ти вкажеш,
Лиш здвигни легенько плечима!
Людмила Гуменюк
1 Ноября 2020
Блаженний муж (к Псалму Давида 40)
Блаженний муж, що переміг хворобу:Не попаде під владу ворогів,
За що ж мені такиї перелоги?
Його хранить Господь, а мене– ні!
Благаю я: помилуй мене, Боже,
Ось коло Тебе грішний я– зціли!
Хай вмре ім’я у замислі ворожім,
А я прошу: спаси та схорони!
Чому мене усі так зневажають?
Ще й замишляють зле, бо захворів,
Чому моєї смерті так бажають?
І навіть той, хто досі хліб мій їв!
Благословлю од віку і до віку,
Якщо мене піднімеш, Боже мій!
Та відведеш від лиха чоловіка,
Адже Ти знаєш, я завжди раб Твій!
Людмила Гуменюк
23 Сентября 2020
Спаси мене, та схорони.
Спаси мене, та схорони,Від нападу злої людини,
Хто в серці має лише злість,
До бою йде кожної днини!
Зміїне жало язики,
Розклали зашморги й пастки,
Від рук нечесних спаси мене,
Їх злая днина не мине!
Ти – сила спасіння мого!
Мене захистив у день бою,
Не дай перемоги Ти їм,
Хай щезнуть з усмішкою злою!
На їхні голови впадуть
Вогонь, палаюче вугілля,
Хай зникнуть, навіть пропадуть,
Від злоязиччя роду гілля!
Господь покличе всіх на суд,
Він справедливий до убогих,
Хай непорочні не помруть,
Хай праведники славлять Бога!
