Квіти часто нам говорять більше за слова,
Ароматом нас сп'яняють, в них любов жива .
Ніжні, лагідні, тендітні, так чарують нас,
Можна бути з ними довго, забував про час.
В радощі із нами квіти, поруч, в скрути час,
І підтримку подарують, заспокоюють нас.
Хоч здається, що не вміють розмовляти квіти,
Но подивишся, та зможеш ти їх зрозуміти.
Біля батьківської хати мальви розквітають,
Чорнобривці на подвір'ї посмішки нам дарять,
Гладіолуси, тюльпани, різнобарвні квіти,
Тішать очі та уміють душу нам зігріти.
Квіти, квіточки чарівні, як люблю я вас,
Ніжні божі ви творіння, з нами кожен час,
Відчуваю я на серце радість, світло, ласку,
Ви даруєте надію, віру в чудо, казку.
Ирина Шах (Ириша65) - стихотворение «Квіти, квіточки чарівні»
Комментарии
Чарівна весна
Нет оценок Нравится
Дякую, вона в нас така є.
Нет оценок Нравится
Андрей Антонюк
11 Февраля 2020
Бути з тобою
Атрофоване серце, кохає тебе,Змучане , стомлене , чекає тебе.
Незнає куди подітись йому,
З грудей вилітає, тебе виглядає.
Я просто хочу бути з тобою,
Бути завжди і бути навколо.
Бути весь час, кожну мить існування,
Бути до поки, чути гуркання.
Щодня вдихаю запах мрії,
Не знаю я чому дурію.
Він зводить з розуму мене,
В легенях чути лиш тебе.
А від очей твоїх я млію,
Вони завжди мене зігріють.
В них колір теплого вогню,
В них бачу неземну красу.
Ось так, вбираю запах тіла,
Цілую всюди, ти красива.
А голос твій - це спів птахів,
І дотик рук знімає біль.
За це , б віддав усе , що маю,
З мінора перейти в мажор.
З любовю в очі подивляюсь,
Радію я ,що їх знайшов.
Людмила Гуменюк
28 Января 2021
Умовляють, розтлумачують
Умовляють, умовляють, розтлумачують,І подальшу нашу долю передбачують:
Обіцяють дітям кращу, а онукам ліпшу,
Майже, як у тім прислів’ї: гіршу, але іншу!
«Ми лише стаєм на ноги, піднімаємось!»
Де ж поділось все, що було? Чи дізнаємось?
Кому роздають вугілля і метал з заводу?
Чом ціна на цукор з сіллю менша, ніж за воду?
Тую воду нам привозять із - за кордону,
А де ж ділась мінеральна, що була вдома?
Чому написи усюди, лиш іноземні?
Наче вже чужими стали вулиці й землі!
Куди йдемо, громадяни, чого чекаємо?
Що прийде хтось й життя наше нам зробить раєм?
Бо керують пройдисвіти давно вже нами,
Мабуть вже своє життя зрівняли з богами!
Нас усіх вони вважають нижчого гатунку,
Господи, та де ж від них нам шукать порятунку?
Пользователь 16700
7 Января 2020
З Різдвом прекрасним!
Хай буде розум спокійним, ясним.
Хай світло й тепло на серці буде.
Хай це тепло відчують люди.
Іще бажаю добра і миру,
Завжди носити у серці віру!
Автор неизвестен
