Кударенко Елена - стихотворение «Ой людоньки»

Ой людоньки

До Богдана Хмельницького

Посвящения известным лицам.
(1988г. – 1996г.)

Колись полонили всю Европу ляхи,
В мріях садовили у Кремль шляхту княжить!

Богдане, Богдане, славетний козаче,
Знову люд нещасний, як в неволі плаче!

Ти бажав, щоб наша вільна Україна
Квітла та раділа добрим справам сина.

Богдане, Богдане, як би ти з.явився,
Моторошно б стало, чи там опинився!

Знов твої нащадки обікрали неньку,
«браття» з - за кордону вже набили пельки.

Банки та кишені лопають від грошей,
Від золота й срібла, бо ж пани хороші!

Богдане, Богдане, дай же нам пораду,
Як зробить країну сильну та багату!

Хай у казкову новорічну мить
Обов’язково збудуться бажання,
Хай у домівку щастя поспішить,
Мороз на склі малює привітання.
Нехай в цю ніч збуваються дива,
Хай радість сипле чистим снігопадом,
Нехай добра чаруюча краса
Іскриться новорічним зорепадом.
Нехай воскресне віра у дива,
Навіть у тих, хто зовсім в них не вірить,
Із Новім Роком! – радісно луна,
Нового щастя сходить щедра зірка.

Зцілюй мене

Бути собою ,бути відверто щирою
Так щоб ти бачив крізь мене
Мої гарні та зайви речі
Бути самою собою крізь призму
Крізь сьогодення ,бути собою для тебе….

Я відчуваю дотик,тебе до мене
Цю невісому раниму грань
Коли ти ще далеко від мене
Алеж душа відчайдушно близька
Я відчуваю рушай до мене

PS: Зцілюй мене та руйнуй мости!