Христина Пелипенко - стихотворение «Сукня вишита любов’ю»

Сукня вишита любов’ю

Я навчилась

Я вже навчилась
Як становитися більшою
За свої страхи…
Навчилася дорослішати,
Та не боятися темряви

Я заплющую очі
Та бачу інші світи
Я запалюю свічки
Та будую мости…
Я вчусь без компасу

Знаходити тих, хто
Залишив свої мрії,
Хто сам на сам
Будує свої світи.. .
Не залишай себе,мене, світ…

Ти десь далеко,але я
Відчуваю єдність…
Я відчуваю твої думки …
Я чекаю зустрічі,
Я поруч….

Побажання

Для тривалої молитви дасть Господь терпіння,
Щоб відкрити усі двері рідним до спасіння,
В молитвах своїх на небо ставимо драбину,
А самі схилятись будем разом на коліна

Попрохаємо у Батька для свідоцтва силу,
Щастя будемо просити для діточок милих,
А також благословіння, грошей та здоров я,
А ще хай приходять друзі з щирою любов ю.

Нехай дух летить до неба високо, високо,
Щоб побачити Ісуса серцем, може й оком,
Щоб душею тільки радість завжди володіла,
Щоб до старості здоровим було усе тіло!

Обіцяв Господь нам захист, навіть охорону,
Якщо ми Його любити будемо до скону,
Як покличемо, почує, з нами Він в скорботі,
Дасть Він спокій і свободу вдома й на роботі!

Обіцяв Своє спасіння праведним явити,
Якщо будемо слухняні і Його хвалити,
От тоді ми, добрі люди, будемо щасливі
Будем Господа любити, доти, поки живі!

Бути з тобою

Атрофоване серце, кохає тебе,
Змучане , стомлене , чекає тебе.
Незнає куди подітись йому,
З грудей вилітає, тебе виглядає.

Я просто хочу бути з тобою,
Бути завжди і бути навколо.
Бути весь час, кожну мить існування,
Бути до поки, чути гуркання.

Щодня вдихаю запах мрії,
Не знаю я чому дурію.
Він зводить з розуму мене,
В легенях чути лиш тебе.

А від очей твоїх я млію,
Вони завжди мене зігріють.
В них колір теплого вогню,
В них бачу неземну красу.

Ось так, вбираю запах тіла,
Цілую всюди, ти красива.
А голос твій - це спів птахів,
І дотик рук знімає біль.

За це , б віддав усе , що маю,
З мінора перейти в мажор.
З любовю в очі подивляюсь,
Радію я ,що їх знайшов.