Ирина Шах (Ириша65) - стихотворение «Від щастя сльози краплями дощу»

Від щастя сльози краплями дощу

Сукня вишита любов’ю

Білу сукню одягає дівчина
Таку чарівну, казкову.
Сукня спадає з пліч
Так ніжно, так тихо.
Та губи її мовчать,
А очі мов квіти,
Серед зими спорошені маки.
У білій сукні, як янгол небес.
Мов сніг, сяє як зорі.
Волосся падає,
Мов зірвані квіти.
Сукня спадає з пліч
І руки її підло тремтять.
В пошуках «любого»
Розум втрачала.
І бажання до стелі летять.
І по венам не кров,
А кохання текло.
Сукня падала з пліч,
А він душу її цілував.
У вісні зрадливо кохав.

Інша казка

Моя казка інша,
В неї душа тепліше
І обіймає вона наче кішка
Та засинати з нею гарніше
Мої речі неначе ковдра на плечі

Обгорне твої думки
Притягне до себе…
До речі ти приходь до моєї мрії
До зірок що на небі синім
Я нарешті навчилась співати

Янголяток до себе звати
Вони ніжні маленькі істоти
Наші пісні співають у ночі
Ти приходь до моєї мрії
Бо до тебе серденько лине

Як сонце засяє

Як сонце засяє у квітах небес.
І хмари потіх, здійметься вітер.
Вітер смутку й негод.
І сонце янгольських крил
Здійметься буря, янгольський плач.
І дощі поринуть рікою
Мов ті карпатські ріки.
А у морі, здійметься шторм.
Гроза порине у небо
І янголи мовчки летять.
Досить шторму, та вітру сваритись.
Сонце своїми променями
Мов птах, крила діймає
І сварку розіб’є на друзки.
Тепер і море спокійне,
Кораблі не потонуть.
Не стануть вони, грою небес.
І квіти розквітнуть, у тихому мирі.