Живу зі смаком від світанку до заходу сонця,
Не втратити я намагаюсь апетит,
Життя сюрпризи шле нам у віконце,
І швидкоплинно дуже так летить.
Безкраєм неба я милуюся красою,
Картинами, що нам малюють хмари наяву,
Сніжинок хороводами , ранковою росою,
Що наче розсипом лягає на траву,
Над річкою молочного туману білизною,
Як набігає пінна хвиля з моря на пісок,
Шукаю мушлю, що дарована прибоєм,
І я її почую шелест - наче голосок.
Величчям гір , красою водоспадів,
Та різнобарв’ям квіток літньої пори,
Кружлянням восени барвистих листопадів,
Дощем, стіною, що летить згори.
Живу зі смаком, вдячна Богу,
За все багатство, що він сотворив,
Та вірну намагаюсь вибрати дорогу,
І насолоджуюсь життям, поки що вистачає сил...
Украинский вариант стихотворения "Живу со вкусом"
Ирина Шах (Ириша65) - стихотворение «Живу зі смаком»
Комментарии
Пользователь 16700
31 Декабря 2019
Обов’язково збудуться бажання,
Хай у домівку щастя поспішить,
Мороз на склі малює привітання.
Нехай в цю ніч збуваються дива,
Хай радість сипле чистим снігопадом,
Нехай добра чаруюча краса
Іскриться новорічним зорепадом.
Нехай воскресне віра у дива,
Навіть у тих, хто зовсім в них не вірить,
Із Новім Роком! – радісно луна,
Нового щастя сходить щедра зірка.
Автор неизвестен
Ирина Шах (Ириша65)
8 Мая 2022
Мама
Янголом добрим для мене стала,
Тихо вночі колискові співала,
Ніжні обійми мені дарувала.
У важку годину мене захищала,
А коли плакала вміло втішала.
Ласку свою та любов дарувала
Мудрі поради завжди надавала,
Серце матусі теплом зігрівало,
Мамині руки завжди обіймали.
Мамина посмішка промениста,
Ласкава, добра, ярка як намисто.
Дякую , мама, за все що ти дала,
Промінцем світла в житті мені стала,
За те, що взамін нічого не просила,
Сильно та щиро мене ти любила.
Анна LA
31 Мая 2020
Навіщо день, навіщо ніч,
Коли живеш не пліч-о-пліч,
Глибокий сон змінив кошмар,
Обличчя образ серед хмар.
Гримить гроза, тривожить море,
Факел душі прагне свободи,
Тремтить рука, пігулка біла,
Кривавий шрам де були крила.
Обійми болі, клітка суму,
Удар словами наче струмом,
Шалений крик в мовчанні тиску,
Жага життя стікає віском.
Роздерта шкіра, сліз немає,
Страждання кат кістки ламає,
Сочиться пам'ять-сіль на рани,
Щасливі фото як кайдани.
Майбутнє порох, серце сталь,
Забруднений невинності, кришталь,
Дрижить губа кохання жертви,
Врятує поцілунок смерті...
Коли живеш не пліч-о-пліч,
Глибокий сон змінив кошмар,
Обличчя образ серед хмар.
Гримить гроза, тривожить море,
Факел душі прагне свободи,
Тремтить рука, пігулка біла,
Кривавий шрам де були крила.
Обійми болі, клітка суму,
Удар словами наче струмом,
Шалений крик в мовчанні тиску,
Жага життя стікає віском.
Роздерта шкіра, сліз немає,
Страждання кат кістки ламає,
Сочиться пам'ять-сіль на рани,
Щасливі фото як кайдани.
Майбутнє порох, серце сталь,
Забруднений невинності, кришталь,
Дрижить губа кохання жертви,
Врятує поцілунок смерті...
Ферри Мур
