На украинском языке - Статусы (Страница 8)

Думки

Одна на двох у нас з тобою ніч
Лишились дні омріяні в тумані
І я до тебе наче легка тінь
В обійми притягну принаймні

До тебе лине серце та душа
Єдине що залишилось між нами
Духмяна ніч, та пам;яті струна
На серці лине біллю до нестями

Одна на двох у нас з тобою ніч
Ти десь далеко зірочкою сяєш
А я тримаю на грудях листа
Ти в ньому… так мене кохаєш

І посмішка твоя завжди зі мною
Вона оберігає наче хрест
Я мовчки тебе сонечко цілую
Моя кохана,бережіть себе!


© Copyright: Кударенко Елена, 2023

В добрий шлях у страну знань!

Хай мир несуть вірші та душі очищають...

Вірші, вони в моїй душі живуть,
А іноді на волю їх пускаю,
Вони по білу світу попливуть ,
Білими хмарками до небокраю.
В них біль моя, всілякі почуття,
Мрії, фантазії, бажання та надії,
Пишу про всесвіт, про своє життя,
Красу природи, так сама як вмію.
Вкладаю частку серця я свого,
Слова – перлини у намисто я збираю,
Я не поет, бажаю тільки одного -
Хай мир несуть вірші та душі очищають...

Вже не болить!

Останнє, що залишилося мені
Холодний вогник,котрий не зігріє
Щоб не робив би як би не плекав
Він не зігріє та не спалахне!

Вже у минулому моя нестерпна мрія
Позаду все, і більше не болить
Я все забула, що було раніше
Я відпустила, хай воно летить!

Остання осінь, ще мене блокує
Але ж до неї збільшую свій крок
Вже не болить, та серденько радіє
Дощі змивають темряви мої!

Залишилася тінь, вона як спалах гіркий
Безжальна тиша, руйнівна межа
Я відпускаю та лікую нерви
Я не чекаю на твого дзвінка…

Які є ліки від журби?

Які є лікі від журби та болю
Гаряча кава , сонячна весна?
Чи може осінь залікує долю
Барвистим простирадлом сподівань

Чи може я вже дійсно захворіла
Та дотик залікує небуття
Твій дотик чемний, до моєї мрії
На жаль невчасна, марення мої

Вже вітер по осінньому безжальний
Дощі завчасно залікують біль
Скрипаль заграє, музику печалі
Та заблокує подумки мої…

Які є ліки від журби та болю?
Твої обійми, вогники твої
Чи може то моя остання мрія
Яка тремтить на серці у ночі….


© Copyright: Кударенко Елена, 2023

Все ти стерпиш, знесилая мамо!

* Поетесi й моєму суворому критику - Р.Г. -
з хвилюванням
про її нелегку жiночу долю *
=======================

* Поэтессе и моему строгому критику - Р.Г.-
с тревогой о ее нелегкой женской судьбе *
==================================

Поморозили душу i серце ,
Сплюндрували закоханнiсть мрiй...
Обiйшли милосердям - не сердся ,
Прирекли самотiнням - старiй ..
Свiтлих , сонячних днiв - небагато :
Тане сила жiноча - свята..
Сива Осiнь заглядає в хату ,
Вiдчуваючи , що Ти - не та :
У життi , у роботi , в коханнi..
/Чи було колись - не було ?/
..Чарували життя зорi раннi ,
I Любовi - жеврiло тепло.

I садок кликав вишенним квiтом..
Лиш "п'ятiрки" - бузок дарував ,
А Ти iх пiдкидала - за вiтром ,
Щоб коханий п'янко цiлував .
Цiлував... i його - пестувала :
Мабуть цього - замало було...
..Його серце на юнку - запало :
Забувать став родинне кубло .
Вce прощала.. I йшла на пiдмову :
Дiток-пташок росло семено...
Знову вiрила клятвам i слову :
- Злiпим трiснутий глек - всеодно .

Не знайшли чарiвного розчину ,
Щоб сiм'ю злiпить та зберегти..
..Тож пiшла на Святую стежину -
I спокутуєш дрiбнi грiхи...
ВIЧНА КНИГА - весь смуток знiмала ,
Вiдкривала незвiданий свiт :
Вже по-iншому Всесвiт сприймала ,
Наставляючи пташок в полiт .

Розлетiлись Твої лелечата ,
Бiля мами - Тараско малий -
Йому молишся , й БОГУ - завзято ,
I - собi : тож хворiти - не смiй !

Забуваєшся в працi - знесила ,
Засинаєш - в молитвах Святих :
- БОЖЕ ! Дай сину крепкiї крила ,
Вiрних друзiв , шляхiв - нелихих !
У садку рiжеш вишнi поснулi -
Доля Твої краяє роки...
Надто мало пророче зозуля ,
Поклювали всю радiсть круки .

Але все ж , залишились Любовi :
Двi останнi - Тарас i Парнас !
Їм - гарячi двi крапельки кровi -
Вiддасиш в Боговiдданий час !
--------------------------

Не зовсiм поморозили серце ,
Молодiє в молитвах Д у ш а...
************************

Oб этой же Героине - на русском языке.
------------------------------------------------------
"Мама - Ивушка..." - Гр. -
… показать весь текст …

Накануне Нового года

Перевод на украинский стихотворения "Предновогоднее"

Сніжок літає у дворі,
Збігає Грудень крок за кроком,
Духмяні мандарини на столі
Чекаємо Нового року.
Яскраво мерехтять вогні
Ялинку прикрашають діти,
І вже всього за кілька днів
Ми святу будемо радіти.
Шари яскраві, конфетті,
Та скрізь усмішки на обличчях,
Дива трапляються в житті,
В зимову ніч цю чарівницю.
Бажання загадають всі,
І вірять, що вони здійсняться,
Кінець війні , мир на Землі,
Новий рік подаруй нам щастя.

В очікуванні Нового Року.

А за віконом сніжок літає знову,
Ми так чекаємо Року Нового.
Вже на ялинці мерехтять вогні,
Біжать грудневі останні дні,
Нехай проблеми та печалі заберуть,
А щастя з Новим роком принесуть.
Щоби лунав дзвінкий дитячий сміх,
Бажання, мрії здійснити він зміг.
Щоб у дарунок мир він нам приніс ,
Не було більше горя, війни, сліз.

Вдова

Моя свічечка в церкві тане,
Тануть мовчки мої слова.
Та на серці моєму плаче
Гірке ім’я моє - вдова …

Як же боляче, людоньки милі!
В дім до мене прийшла біда…
Більш за все я його любила
Але вкрала родину війна …

Жити як,і для чого жити?! ,
В мене більше нікого нема
Ви повинні мене навчити,
Де моя залишилась межа..

Моя свічка тихенько тане,
Янгол мовчки мене обійма.
Моє серце назавжди крижане
Гірке ім’я моє-вдова…

PS: мої щірі співчуття подруго…

Вдова

Душа кричить,
Вуста мовчать,
Самотні ночі,
Заплакані очі,
Нездійснені мрії,
Та згаслі надії,
Здригаюсь від болі,
За що така доля,
Живу як німа,
Коханого нема.

Вересень

Дивлюсь як вересень яскравий,
Природу змінює на осені вбрання,
Ще вчора зеленіли ліс та трави,
Та чули крик прощальний журавля.
Вже ранок росами холодними стрічає,
Сиві тумани навкруги накрили все ,
Зігратись хочеться гарячим чаєм,
Дивитись як жоржина розцвіте.
Ще чорнобривців, айстр різноманіття,
Десь павутиння перше пролітає,
Та залишки останні ,теплі літні,
Холодний дощ осінній всі змиває.
Калина за вікном погляд ласкає,
І пахнуть яблука та стиглий виноград
Листочки яскраві тріпочуть, літають,
На осені примари Вересень багат…