Новые статусы - На украинском языке

Вересень

Дивлюсь як вересень яскравий,
Природу змінює на осені вбрання,
Ще вчора зеленіли ліс та трави,
Та чули крик прощальний журавля.
Вже ранок росами холодними стрічає,
Сиві тумани навкруги накрили все ,
Зігратись хочеться гарячим чаєм,
Дивитись як жоржина розцвіте.
Ще чорнобривців, айстр різноманіття,
Десь павутиння перше пролітає,
Та залишки останні ,теплі літні,
Холодний дощ осінній всі змиває.
Калина за вікном погляд ласкає,
І пахнуть яблука та стиглий виноград
Листочки яскраві тріпочуть, літають,
На осені примари Вересень багат…

Вдова

Душа кричить,
Вуста мовчать,
Самотні ночі,
Заплакані очі,
Нездійснені мрії,
Та згаслі надії,
Здригаюсь від болі,
За що така доля,
Живу як німа,
Коханого нема.

Хочеться світла

Хочеться світла троянди та літа!
Синього моря солоний прибій
Десь в далеченькі лунає трембіта
Сонечко гріє,живи та радій!

М;ятного чаю,ще можна меліси,
Мамін із печі духмяний пиріг!
Та щоб раділи та гралися діти,
Наші родини Господь,щоб беріг!

Пахне духмяними травами вечір,
Десь у ночі чутно спів солов;я.
Мирно сопить у колисках малеча
Господи прошу,то воля твоя!

Хочеться миру,не вию сирени!
Світу без воєн,вогню та смертей!
Хай на весні зеленіють берези
Мати в молитвах, біду відверне…

© Copyright: Кударенко Елена,

Вдова

Моя свічечка в церкві тане,
Тануть мовчки мої слова.
Та на серці моєму плаче
Гірке ім’я моє - вдова …

Як же боляче, людоньки милі!
В дім до мене прийшла біда…
Більш за все я його любила
Але вкрала родину війна …

Жити як,і для чого жити?! ,
В мене більше нікого нема
Ви повинні мене навчити,
Де моя залишилась межа..

Моя свічка тихенько тане,
Янгол мовчки мене обійма.
Моє серце назавжди крижане
Гірке ім’я моє-вдова…

PS: мої щірі співчуття подруго…

Часто думаю я про тебе

Часто думаю я про тебе,
Поглядаючи в сине небо,
Твою зірку я там шукаю,
Бачиш ти мене, відчуваю.
Розлучилися ми з тобою,
Пустота тепер поряд зі мною,
Там, у небі тепер живеш,
Промінцем сонця вісточку шлеш.
Часто згадую та сумую,
Що Господь дав долю таку,
Хай тебе там він береже
Біля нього, в раю ти вже.
Ну, а в пам’яті поряд ти,
В серці разом ми назавжди.

Ще мрію, по ковтку життя смакую.

Ох, юність, як ти швидко проминаєш,
Максималізм тобі притаманний витрачаєш.
Тоді здавалось в 60 , глибока старість,
І змінюється сенс життя, мрій не зосталось,
Що так поважно на життя спостерігаєш,
Скрізь власний досвід все довкола пропускаєш.
І ось мені вже 60, я й досі вчуся,
Щось пізнаю, дивуюсь та сміюся,
Серце моє тепла повно, любові,
В душі вогонь, к пригодам я напоготові.
Так, час тепер є вільний для чогось нового,
Того, що доля для мене готує знову,
Хай 60, я гордо по життю крокую,
Ще мрію, по ковтку життя смакую.

Бачу в дзеркалi ту дiвчинку маленьку

Де та дівчинка, україночка маленька,
На світлинах що всміхається стареньких,
Про щасливу долю були її мрії,
Та шкода, не всі здійснилися надії…
Роки мчались, вже бабуся я сивенька,
Бачу в дзеркалі ту дівчинку маленьку,
Що вінок з яскравих квітів одягає,
Посміхається, щось мріє та бажає…

Ми з тобою зустрiлись раптово

Ми з тобою зустрілись раптово,
І кохання навіки знайшли,
Перший погляд і перше слово,
Ті чарівні очі твої.
Як побачила, зрозуміла,
Подарований долею мені,
Що моя половинка, милий,
Ти приходив до мене у сні.
Моє серденько трепетно б'ється,
В грудях солодко так щемить,
І ти знаєш, мені здається,
Не забути ніколи цю мить.

В очікуванні Нового Року.

А за віконом сніжок літає знову,
Ми так чекаємо Року Нового.
Вже на ялинці мерехтять вогні,
Біжать грудневі останні дні,
Нехай проблеми та печалі заберуть,
А щастя з Новим роком принесуть.
Щоби лунав дзвінкий дитячий сміх,
Бажання, мрії здійснити він зміг.
Щоб у дарунок мир він нам приніс ,
Не було більше горя, війни, сліз.

Накануне Нового года

Перевод на украинский стихотворения "Предновогоднее"

Сніжок літає у дворі,
Збігає Грудень крок за кроком,
Духмяні мандарини на столі
Чекаємо Нового року.
Яскраво мерехтять вогні
Ялинку прикрашають діти,
І вже всього за кілька днів
Ми святу будемо радіти.
Шари яскраві, конфетті,
Та скрізь усмішки на обличчях,
Дива трапляються в житті,
В зимову ніч цю чарівницю.
Бажання загадають всі,
І вірять, що вони здійсняться,
Кінець війні , мир на Землі,
Новий рік подаруй нам щастя.

Думки

Не торкайся до мого зап'ястя,
На снігу не залишай слідів!
Загубилось на морозі щастя,
Загубилось десь проміж рядків…

І вночі, вже не співа зозуля,
Десь далеко мерехтить сльоза…
Я без тебе, як без моря мушля.
Серденько без тебе замерза…

У минулому, я втратила простори.
Де душа не наче у раю…
Спогади мої, мої тривоги,
Залишаю в небі на краю…

Залишаю пісні що співала,
Мріє все одно моя душа…
Що повернеться, кого шукала
Віра у дорогу вируша…

© Copyright: Кударенко Елена, 2023

Сьогодення

Сон не йде, тривога уночі,
Молиться наразі вся країна.
Серце не на місці за синів,
Знов за вікнами шахеди. 

Сніг пішов, кружляє і сріблить
Частка серця десь в окопі.
Матинка моя не спить, 
Та лампадка мріє, перемогою.

Вибух, гіркота у роті.
Телефон вібрує і тремтить...
Як ви? Чули, десь далеко? 
Прошу вас, дитинку бережіть

Мала

Срібне світло торкається скла,
І дощі знов співають пісні!
Я від тебе чекаю тепла,
Ти до мене приходиш у сні.

Ти нездійснена мрія моя,
Чарівна наче в небі зоря!
І тихесенький спів солов;я,
Знов до тебе мій крок виміряв.

Тож не треба мені крім тебе,
Нічого на цієї землі!
Твої очі так манять мене,
Наче зірки на небі малі!

Я від тебе чекаю дзвінка,
Щоб від щастя раділа душа
Ти для мене стала близька,
Моя ніжна безмежна мала!

© Copyright: Кударенко Елена, 2023

Десь там, за хмарами тепер живеш

Десь там, за хмарами тепер живеш,
І посміхаєшся усім з небес,
Так швидко закінчилося життя,
І назавжди пішов у небуття.
Журавликом на землю прилетиш,
Міста рідненькі знову облетиш,
Побачиш, як сумують тут без тебе,
Шукають твою зірочку на небі.
Живеш навіки в пам’яті, серцях,
Нажаль пішов у вічність, такий жах….

Щастя

Щастя - це коли нема війни,
Коли діти бачать кольорові сни,
Коли не лякає сирени вій,
Коли не зруйнований будинок твій.
Коли вдома усі чоловіки та сини,
Коли сонечко світить та немає війни.
Коли чуєш радісний дитячий сміх,
Тоді ти на світі щасливіше за всіх.

Все ти стерпиш, знесилая мамо!

* Поетесi й моєму суворому критику - Р.Г. -
з хвилюванням
про її нелегку жiночу долю *
=======================

* Поэтессе и моему строгому критику - Р.Г.-
с тревогой о ее нелегкой женской судьбе *
==================================

Поморозили душу i серце ,
Сплюндрували закоханнiсть мрiй...
Обiйшли милосердям - не сердся ,
Прирекли самотiнням - старiй ..
Свiтлих , сонячних днiв - небагато :
Тане сила жiноча - свята..
Сива Осiнь заглядає в хату ,
Вiдчуваючи , що Ти - не та :
У життi , у роботi , в коханнi..
/Чи було колись - не було ?/
..Чарували життя зорi раннi ,
I Любовi - жеврiло тепло.

I садок кликав вишенним квiтом..
Лиш "п'ятiрки" - бузок дарував ,
А Ти iх пiдкидала - за вiтром ,
Щоб коханий п'янко цiлував .
Цiлував... i його - пестувала :
Мабуть цього - замало було...
..Його серце на юнку - запало :
Забувать став родинне кубло .
Вce прощала.. I йшла на пiдмову :
Дiток-пташок росло семено...
Знову вiрила клятвам i слову :
- Злiпим трiснутий глек - всеодно .

Не знайшли чарiвного розчину ,
Щоб сiм'ю злiпить та зберегти..
..Тож пiшла на Святую стежину -
I спокутуєш дрiбнi грiхи...
ВIЧНА КНИГА - весь смуток знiмала ,
Вiдкривала незвiданий свiт :
Вже по-iншому Всесвiт сприймала ,
Наставляючи пташок в полiт .

Розлетiлись Твої лелечата ,
Бiля мами - Тараско малий -
Йому молишся , й БОГУ - завзято ,
I - собi : тож хворiти - не смiй !

Забуваєшся в працi - знесила ,
Засинаєш - в молитвах Святих :
- БОЖЕ ! Дай сину крепкiї крила ,
Вiрних друзiв , шляхiв - нелихих !
У садку рiжеш вишнi поснулi -
Доля Твої краяє роки...
Надто мало пророче зозуля ,
Поклювали всю радiсть круки .

Але все ж , залишились Любовi :
Двi останнi - Тарас i Парнас !
Їм - гарячi двi крапельки кровi -
Вiддасиш в Боговiдданий час !
--------------------------

Не зовсiм поморозили серце ,
Молодiє в молитвах Д у ш а...
************************

Oб этой же Героине - на русском языке.
------------------------------------------------------
"Мама - Ивушка..." - Гр. -
… показать весь текст …

Початок вересня, це літо чи вже осінь

Початок вересня, це літо чи вже осінь.
Дні стоять теплі і дивлюсь на неба просинь,
Квітнуть жоржини, айстра, матіоли,
Діти навчатись пішли до школи.

Вже ранок прохолодою зустрічає,
Пташині зграї на південь відлітають,
Дощить частіше, листя цвіт змінило,
Та горобина за вікном зачервоніла.

Початок вересня, це літо чи вже осінь,
Вже парасольку за собою носім,
Неначе вчора все ще зеленіло,
Сьогодні павутинку я зловила.

Вже листопад розправив свої крила.
Фарби чарівні дарить осінь мила.
Яскравим килимом все землю укриває,
Руди, червоні, жовті кольори палають.

Які є ліки від журби?

Які є лікі від журби та болю
Гаряча кава , сонячна весна?
Чи може осінь залікує долю
Барвистим простирадлом сподівань

Чи може я вже дійсно захворіла
Та дотик залікує небуття
Твій дотик чемний, до моєї мрії
На жаль невчасна, марення мої

Вже вітер по осінньому безжальний
Дощі завчасно залікують біль
Скрипаль заграє, музику печалі
Та заблокує подумки мої…

Які є ліки від журби та болю?
Твої обійми, вогники твої
Чи може то моя остання мрія
Яка тремтить на серці у ночі….


© Copyright: Кударенко Елена, 2023

Молитва

Зневіра - хвороба
А ліки до неї -молитва
Печалі не стерти
Життя то є битва твоя

Тримайся мій рідний
Твоя нездоланна молитва
Твій хрест підіймає
Та міцними робить крила!

Вже не болить!

Останнє, що залишилося мені
Холодний вогник,котрий не зігріє
Щоб не робив би як би не плекав
Він не зігріє та не спалахне!

Вже у минулому моя нестерпна мрія
Позаду все, і більше не болить
Я все забула, що було раніше
Я відпустила, хай воно летить!

Остання осінь, ще мене блокує
Але ж до неї збільшую свій крок
Вже не болить, та серденько радіє
Дощі змивають темряви мої!

Залишилася тінь, вона як спалах гіркий
Безжальна тиша, руйнівна межа
Я відпускаю та лікую нерви
Я не чекаю на твого дзвінка…

Мамо мамо

Ой мамо,мамо,так не вистачає
Твоїх обіймів,зірочка моя,
Коли на нервах сердце крає,
Та в прірву котиться душа

Ой мамо,мамо,я сумую
За дотиком твоїй душі.
Твої долоні серцем чую
Прошу,до себе пригорни.

Я так далеко,я не поруч,
На відстані душа болить.
До тебе - сивої голубки,
Завжди душа моя летить!

Молитви чую твої,мамо,
Та бачу,як в ночі одна
Сидиш понуро біля хати,
Чекаючи мого дзвінка …

Ой мамо,мамо ,сива Неня,
Я милості твїй прошу
Пробач мене, моя рідненька,
За відстань та мою біду.

Твої очі дивляться з любов’ю

Твої очі дивляться з любов’ю
Начебто коханням опаляють,
Іноді тихенько мерехтять,
Іноді вогнем жарким палають.

Твої очі - дзеркала душі,
Що в ней відбувається я знаю,
Спокій був, та злагода в тиші,
Мить - та шквал емоцій виринає.

Твої очі для мене вулкан,
Тих страстей, що на душі палають,
Почуттів безкраїй океан,
І завжди мені кохання дарять.

Дивляться з любов’ю твої очі
Як маяк вони мені в житті,
Відчуваю як і вдень, і серед ночі
Яскраво зіркою погляд мерехтить.

Хай мир несуть вірші та душі очищають...

Вірші, вони в моїй душі живуть,
А іноді на волю їх пускаю,
Вони по білу світу попливуть ,
Білими хмарками до небокраю.
В них біль моя, всілякі почуття,
Мрії, фантазії, бажання та надії,
Пишу про всесвіт, про своє життя,
Красу природи, так сама як вмію.
Вкладаю частку серця я свого,
Слова – перлини у намисто я збираю,
Я не поет, бажаю тільки одного -
Хай мир несуть вірші та душі очищають...

В добрий шлях у страну знань!

Не обізветься він

Не обізветься він… не зможе
Де він, нема печалі й сліз
Він сумно дивиться на очі
Своїй розгубленої сім'ї

Не обізветься він… не зможе
Лише на пам;яті твоїй
Залишиться останній подих
Коли він був іще живий

І тільки тінь його приходить
Крилами ніжить почуття
Твої думки почути може
Але ж летить у небуття ….

Він, не повернеться додому
Не пригорне своє дитя
І мати плаче у ікони
Ладанку ніжно зігріва

Яке на смак життя…

Яке на смак твоє життя
Який буває до вподоби?
Чи має присмаку твоє життя
Смачної кави, чи тривоги

Нажаль буває різний смак
Приємний серцю, та не дуже
То ж неймовірно добрый знак
Коли тобі це не байдуже

Коли ти помічаєш день,
Який завжди буває різним,
Яка яскрава світло-тінь
На полотно лягає ніжно

Яке на смак твоє життя?
Тобі це дійсно до вподоби?
Чи може взяти олівця
Та надіслати лист до Бога…

Навіть коли болить

Навіть коли болить
Навіть коли я плачу
Серце моє кричить
Як ти для мене значим

Навіть коли болить
Серце моє радіє
Що ти один єдиний
Тримаєш мої крила

Навіть на самоті
Ти все одно зі мною
Відстані всупереч
Я назавжди з тобою

Як же мені болить
Як я тебе чекаю
Янгола свого тобі
Я уночі посилаю

Думки

Одна на двох у нас з тобою ніч
Лишились дні омріяні в тумані
І я до тебе наче легка тінь
В обійми притягну принаймні

До тебе лине серце та душа
Єдине що залишилось між нами
Духмяна ніч, та пам;яті струна
На серці лине біллю до нестями

Одна на двох у нас з тобою ніч
Ти десь далеко зірочкою сяєш
А я тримаю на грудях листа
Ти в ньому… так мене кохаєш

І посмішка твоя завжди зі мною
Вона оберігає наче хрест
Я мовчки тебе сонечко цілую
Моя кохана,бережіть себе!


© Copyright: Кударенко Елена, 2023

Стиглий серпень

Стиглий серпень торкається ніжно
Легким подихом нового дня
Та яскраве тягне простирадло
На гостинні щє сонні поля

І співа під будинком зозуля
Подих ніжний - барвисте життя
Доторкнутись до мрії можливо
Бо в душі радість кожного дня

Вже лунають знайомі прогнози
Серпень дійсно вступає в права
На душі моїй сонячні прози
В них омріяна радість моя

Знов глінтвейн зігріває на вулицях
Та життя завмирає на мить
Пестять серце мої прогулянки
Та душа моя ніжно щемить …

© Copyright: Кударенко Елена, 2023

Пристрасть

Мені хочеться тебе більше
І наснагу мені нездолати
Ті шалені гарячі ночі
Навіть стали мене лякати

Мені хочеться тебе близько
Очі в очі душа до душі
І горіти в твоїх обіймах
Диким полум;ям у ночі

Мені хочеться тебе вічно
Ніжним шепітом у віска
Притягни обійми міцніше
До мурах розумію-твоя!

І до біса усі мої сутності
Ти в обійми мене загорни
Подаруй мені стиглої ніжності
Доторкнись до моєї струни



© Copyright: Кударенко Елена, 2023