Любимые статусы - На украинском языке (Страница 2)

Пусть души наши свечками горят на укр.

Хай душі наші як свічки палають,
Та зігрівають в цю скрутну хвилину.
Своїм теплом, любов'ю огортають,
Нашу незламну, любу Україну.

Хочеться світла

Хочеться світла троянди та літа!
Синього моря солоний прибій
Десь в далеченькі лунає трембіта
Сонечко гріє,живи та радій!

М;ятного чаю,ще можна меліси,
Мамін із печі духмяний пиріг!
Та щоб раділи та гралися діти,
Наші родини Господь,щоб беріг!

Пахне духмяними травами вечір,
Десь у ночі чутно спів солов;я.
Мирно сопить у колисках малеча
Господи прошу,то воля твоя!

Хочеться миру,не вию сирени!
Світу без воєн,вогню та смертей!
Хай на весні зеленіють берези
Мати в молитвах, біду відверне…

© Copyright: Кударенко Елена,

Часто думаю я про тебе

Часто думаю я про тебе,
Поглядаючи в сине небо,
Твою зірку я там шукаю,
Бачиш ти мене, відчуваю.
Розлучилися ми з тобою,
Пустота тепер поряд зі мною,
Там, у небі тепер живеш,
Промінцем сонця вісточку шлеш.
Часто згадую та сумую,
Що Господь дав долю таку,
Хай тебе там він береже
Біля нього, в раю ти вже.
Ну, а в пам’яті поряд ти,
В серці разом ми назавжди.

Бачу в дзеркалi ту дiвчинку маленьку

Де та дівчинка, україночка маленька,
На світлинах що всміхається стареньких,
Про щасливу долю були її мрії,
Та шкода, не всі здійснилися надії…
Роки мчались, вже бабуся я сивенька,
Бачу в дзеркалі ту дівчинку маленьку,
Що вінок з яскравих квітів одягає,
Посміхається, щось мріє та бажає…

Ми з тобою зустрiлись раптово

Ми з тобою зустрілись раптово,
І кохання навіки знайшли,
Перший погляд і перше слово,
Ті чарівні очі твої.
Як побачила, зрозуміла,
Подарований долею мені,
Що моя половинка, милий,
Ти приходив до мене у сні.
Моє серденько трепетно б'ється,
В грудях солодко так щемить,
І ти знаєш, мені здається,
Не забути ніколи цю мить.

Думки

Не торкайся до мого зап'ястя,
На снігу не залишай слідів!
Загубилось на морозі щастя,
Загубилось десь проміж рядків…

І вночі, вже не співа зозуля,
Десь далеко мерехтить сльоза…
Я без тебе, як без моря мушля.
Серденько без тебе замерза…

У минулому, я втратила простори.
Де душа не наче у раю…
Спогади мої, мої тривоги,
Залишаю в небі на краю…

Залишаю пісні що співала,
Мріє все одно моя душа…
Що повернеться, кого шукала
Віра у дорогу вируша…

© Copyright: Кударенко Елена, 2023

Сьогодення

Сон не йде, тривога уночі,
Молиться наразі вся країна.
Серце не на місці за синів,
Знов за вікнами шахеди. 

Сніг пішов, кружляє і сріблить
Частка серця десь в окопі.
Матинка моя не спить, 
Та лампадка мріє, перемогою.

Вибух, гіркота у роті.
Телефон вібрує і тремтить...
Як ви? Чули, десь далеко? 
Прошу вас, дитинку бережіть

Молитва

Зневіра - хвороба
А ліки до неї -молитва
Печалі не стерти
Життя то є битва твоя

Тримайся мій рідний
Твоя нездоланна молитва
Твій хрест підіймає
Та міцними робить крила!

Не обізветься він

Не обізветься він… не зможе
Де він, нема печалі й сліз
Він сумно дивиться на очі
Своїй розгубленої сім'ї

Не обізветься він… не зможе
Лише на пам;яті твоїй
Залишиться останній подих
Коли він був іще живий

І тільки тінь його приходить
Крилами ніжить почуття
Твої думки почути може
Але ж летить у небуття ….

Він, не повернеться додому
Не пригорне своє дитя
І мати плаче у ікони
Ладанку ніжно зігріва

Навіть коли болить

Навіть коли болить
Навіть коли я плачу
Серце моє кричить
Як ти для мене значим

Навіть коли болить
Серце моє радіє
Що ти один єдиний
Тримаєш мої крила

Навіть на самоті
Ти все одно зі мною
Відстані всупереч
Я назавжди з тобою

Як же мені болить
Як я тебе чекаю
Янгола свого тобі
Я уночі посилаю

Печаль

Коли прийде моя печаль
Розіллється на серці тугою
Ночі темні підіймуть на жаль
Всі мої потаємні спогади

Я візьмусь написати вірша
Не боронь мене,дуже прошу
Моя ніжна болюча душа
Потребує скинути ношу!

Коли прийдуть холодні дощі
Мої пісні зазнають тривоги
Ми до Господа тягнемо свічки
Забувая його дороги!

Хай насниться мені рояль
Залікує своєю грою
Розіллється на серці печаль
Я її відпущу до Бога….

© Copyright: Кударенко Елена, 2023

Я навчилась

Я вже навчилась
Як становитися більшою
За свої страхи…
Навчилася дорослішати,
Та не боятися темряви

Я заплющую очі
Та бачу інші світи
Я запалюю свічки
Та будую мости…
Я вчусь без компасу

Знаходити тих, хто
Залишив свої мрії,
Хто сам на сам
Будує свої світи.. .
Не залишай себе,мене, світ…

Ти десь далеко,але я
Відчуваю єдність…
Я відчуваю твої думки …
Я чекаю зустрічі,
Я поруч….

Не сумуй

Не сумуй закінчиться війна,
Відбудуємо ми ріднії міста,
Підіймем калину на дорозі,
Залишать нас біди та загрози.

Не сумуй, повернеться весна,
Та весна, що підіймає крила.
Буде ще щасливая родина,
І багаті зоряні міста!

Не сумуй, повернеться живим!
Ти з молитвою чекай його додому.
Та свічки запалюй уночі
Захищай родину від недолі.

Не сумуй ще будуть світлі сни
І лелеки в полі залітають
В полонині сонечко заграє
Кануть в літа прояви війни!

Колискова

Ой на небі зіронька співала
Діточок маленьких колихала
Та крилами ніжно обіймала
Їх в зимові ночі зігрівала

Ой на небі зіронька тремтіла
Казку на ніч діткам шепотіла:
Засинай малечо засинай
Та яскраву казку пом’ятай

Там на дворі місяць молодий
Спокій подарує нам усім
Свічечка тремтить біля вікна
Янголяткам спати вже пора

Колискова в хаті пролуна
Ненька до серденька пригорта
Засинай малеча засинай
Та казакові мрії пом’ятай

З Новим роком

З Новим роком вас вітаю
Миру , щастя всім бажаю.
Хай лунає сміх дитячий,
Та в житті панує вдача .

Калина

Символ миру та материнства,
Уособлення сонця й життя,
Древо роду з самого дитинства,
Викликає палки почуття.
Україна моя калинова,
Оберегом калина стає,
Що росте біля рідного дому,
Де коріння родинне моє.

Дві половинки

Життя наповнено людьми,
Душа споріднену шукає,
Щастям переповняє мить
Коли рідненьку зустрічає.

Бо доля в них на двох одна,
Одне життя , одні надії,
Мелодії одна струна,
Одні в них сокровенні мрії.

Зустрілися ті дві душі,
Від цілої дві половинки,
Хай пощастить їм у житті,
Кохання буде без хмаринки.

Рiдна краiна

Я мрiю доторкнутися до тебе
Мiй сон, промiння чистоi зорi
Дарую я тобi свое натхнення
Як зiрку,що горить в пiтьми
Моя любов до рiдноi краiни
Як пiсня колисковоi дитинi,
Яку спiвае мати у ночi,
Мiй край, души в тебе не чаю
Ти свiтла зiронька моя
Тебе всiм серцем привiчаю
Ти ненька рiдна ты земле моя!

© Copyright: Кударенко Елена, 2012

Дiти Освенцима

Освенцим - чорний табір смерті.
В дитяче серце сіє жах.
Обійми пекла розпростерті,
Та чорний попіл на губах.

І знов підйом, знов треба встати.
На серці — спогади сумні.
Хлопчині знов наснилась мати,
Як німці страчують її.

А день новий несе страждання,
Проймає тіло біль страшний.
Із вуст зірвалось запитання:
«Чому я, Боже, ще живий?

Я кожен день терплю тортури,
Мене катують лікарі.
Пускають кров, дають мікстури,
Ножами ріжуть на столі.

Померли вчора Влад та Рая.
Щасливі. Мабуть, вже в раю.
А я живий! А я страждаю!
Так забери мене, молю.

Терпіти біль не маю сили!
Тут кожен день лунає плач...».
І знов в барак змарніле тіло,
Приніс під вечір наглядач.

Страхіття дня тепер позаду,
Ніч принесла на крилах сон.
І знов прийшла до нього мати,
У неї коси, наче льон.

Благав малюк: «Матусю, мила!
Ти забери мене у рай!».
Вона, лиш пальцем погрозила,
Злетівши геть за небокрай.

Скінчилась оберега ночі,
І день страшний вступив в права.
Відкрив хлопчина карі очі,
А сил підвестися нема...

Торкалась смерть його рукою,
Він чув, як стигла в жилах кров.
Зненацька, тихою ходою,
Солдат до хлопця підійшов.

«Вставай. Ти вільний. Чуєш, сину?
Фашист розбитий в пух і прах!».
«Ти хто?»-, спитав його хлопчина.
Солдат всміхнувся,- «Я — казах.

Зі мною Боз, з Таджикистану,
Гліб — білорус, Вано — грузин,
Сергій та Ігор — росіяни,
Та з України Северин.

Вставай!». А встати сил немає...
Малий підвівся та упав.
«Тримайся, хлопче! Так буває.».
Солдат його на руки взяв.

У цей святий, щасливий ранок
Сміялось сонце за вікном.
Ум’яв хлопчина на сніданок
Солодкий пряник з молоком.
… показать весь текст …

Вересень

Дивлюсь як вересень яскравий,
Природу змінює на осені вбрання,
Ще вчора зеленіли ліс та трави,
Та чули крик прощальний журавля.
Вже ранок росами холодними стрічає,
Сиві тумани навкруги накрили все ,
Зігратись хочеться гарячим чаєм,
Дивитись як жоржина розцвіте.
Ще чорнобривців, айстр різноманіття,
Десь павутиння перше пролітає,
Та залишки останні ,теплі літні,
Холодний дощ осінній всі змиває.
Калина за вікном погляд ласкає,
І пахнуть яблука та стиглий виноград
Листочки яскраві тріпочуть, літають,
На осені примари Вересень багат…

Вдова

Моя свічечка в церкві тане,
Тануть мовчки мої слова.
Та на серці моєму плаче
Гірке ім’я моє - вдова …

Як же боляче, людоньки милі!
В дім до мене прийшла біда…
Більш за все я його любила
Але вкрала родину війна …

Жити як,і для чого жити?! ,
В мене більше нікого нема
Ви повинні мене навчити,
Де моя залишилась межа..

Моя свічка тихенько тане,
Янгол мовчки мене обійма.
Моє серце назавжди крижане
Гірке ім’я моє-вдова…

PS: мої щірі співчуття подруго…

В очікуванні Нового Року.

А за віконом сніжок літає знову,
Ми так чекаємо Року Нового.
Вже на ялинці мерехтять вогні,
Біжать грудневі останні дні,
Нехай проблеми та печалі заберуть,
А щастя з Новим роком принесуть.
Щоби лунав дзвінкий дитячий сміх,
Бажання, мрії здійснити він зміг.
Щоб у дарунок мир він нам приніс ,
Не було більше горя, війни, сліз.

Накануне Нового года

Перевод на украинский стихотворения "Предновогоднее"

Сніжок літає у дворі,
Збігає Грудень крок за кроком,
Духмяні мандарини на столі
Чекаємо Нового року.
Яскраво мерехтять вогні
Ялинку прикрашають діти,
І вже всього за кілька днів
Ми святу будемо радіти.
Шари яскраві, конфетті,
Та скрізь усмішки на обличчях,
Дива трапляються в житті,
В зимову ніч цю чарівницю.
Бажання загадають всі,
І вірять, що вони здійсняться,
Кінець війні , мир на Землі,
Новий рік подаруй нам щастя.

Які є ліки від журби?

Які є лікі від журби та болю
Гаряча кава , сонячна весна?
Чи може осінь залікує долю
Барвистим простирадлом сподівань

Чи може я вже дійсно захворіла
Та дотик залікує небуття
Твій дотик чемний, до моєї мрії
На жаль невчасна, марення мої

Вже вітер по осінньому безжальний
Дощі завчасно залікують біль
Скрипаль заграє, музику печалі
Та заблокує подумки мої…

Які є ліки від журби та болю?
Твої обійми, вогники твої
Чи може то моя остання мрія
Яка тремтить на серці у ночі….


© Copyright: Кударенко Елена, 2023

Вже не болить!

Останнє, що залишилося мені
Холодний вогник,котрий не зігріє
Щоб не робив би як би не плекав
Він не зігріє та не спалахне!

Вже у минулому моя нестерпна мрія
Позаду все, і більше не болить
Я все забула, що було раніше
Я відпустила, хай воно летить!

Остання осінь, ще мене блокує
Але ж до неї збільшую свій крок
Вже не болить, та серденько радіє
Дощі змивають темряви мої!

Залишилася тінь, вона як спалах гіркий
Безжальна тиша, руйнівна межа
Я відпускаю та лікую нерви
Я не чекаю на твого дзвінка…

Думки

Одна на двох у нас з тобою ніч
Лишились дні омріяні в тумані
І я до тебе наче легка тінь
В обійми притягну принаймні

До тебе лине серце та душа
Єдине що залишилось між нами
Духмяна ніч, та пам;яті струна
На серці лине біллю до нестями

Одна на двох у нас з тобою ніч
Ти десь далеко зірочкою сяєш
А я тримаю на грудях листа
Ти в ньому… так мене кохаєш

І посмішка твоя завжди зі мною
Вона оберігає наче хрест
Я мовчки тебе сонечко цілую
Моя кохана,бережіть себе!


© Copyright: Кударенко Елена, 2023

Стиглий серпень

Стиглий серпень торкається ніжно
Легким подихом нового дня
Та яскраве тягне простирадло
На гостинні щє сонні поля

І співа під будинком зозуля
Подих ніжний - барвисте життя
Доторкнутись до мрії можливо
Бо в душі радість кожного дня

Вже лунають знайомі прогнози
Серпень дійсно вступає в права
На душі моїй сонячні прози
В них омріяна радість моя

Знов глінтвейн зігріває на вулицях
Та життя завмирає на мить
Пестять серце мої прогулянки
Та душа моя ніжно щемить …

© Copyright: Кударенко Елена, 2023

Омріяна

Мої поламані слова залиш собі,
Мої пісні вже не співають навесні,
Все марно,дівчинка, все марно,
Лишились  тільки спогади мої 

Нехай на небі знов холодні зливи
На склі залишили свої думки,
Мої пісні вже не співає вітер,
Десь загубились сонячні рядки

Моя душа загублена,як ніч,
І тане неомріяне в тумані
До тебе доторкнутися думками
І знов писати чорно-білий вірш

Залишити тебе в віршах своїх
На самоті серед рядків духмяних,
І пестити тебе, дитя мале,
Кохати ніжну до нестями

Щастя

Сьогодні відзначається незвичайне, але дуже приємне свято – Міжнародний день щастя. Адже саме щастя є однією з основних цілей людства.
Щастя – воно навколо,
Щастя - тепле й чудове,
Щастя – частинка дива.
Щастя - природа вродлива.
Щастя - це квіти у полі,
Щастя – це небо та зорі,
Щастя – це гори та море,
Щастя – життя без болю,
Щастя – у добрім слові,
Щастя – у щирій розмові,
Щастя - посмішка ласкава,
Щастя – це з ранку кава,
Щастя - кохана поряд,
Щастя – ласкавий погляд,
Щастя – руки дитини,
Щастя - батько, мати, родина.
Щастя – затишок в домі,
Щастя – це друзі, знайомі.
Щастя – здоров’я рідних,
Щастя – у вчинках гідних.
Щастя – почути «кохаю»,
Щастя – те все, що я маю.
Щастя - яскраві бачити сни.
Щастя - це світ без війни.
Щастя – це мрій кришталі,
Щастя – життя на Землі.
Ириша65

Від душі до Бога рівненька дорога

Від душі до Бога
Стелиться дорога,
Стелиться стежинка,
Там де неба край.

Ти склади долоні
До своєї долі,
Та молитви світлі
Відпусти літать!

Відпусти до неньки
Ти своє серденько,
Залікує рани,
Зцілиться душа.

Простягни долоні
До своєї ікони,
Світлі  свої думки
В серденько впусти

Від душі до Бога -
Рівненька дорога,
Хто почує Бога,
Той почує Світ.