Новые статусы - На украинском языке (Страница 2)

Живу зі смаком

Живу зі смаком від світанку до заходу сонця,
Не втратити я намагаюсь апетит,
Життя сюрпризи шле нам у віконце,
І швидкоплинно дуже так летить.
Безкраєм неба я милуюся красою,
Картинами, що нам малюють хмари наяву,
Сніжинок хороводами , ранковою росою,
Що наче розсипом лягає на траву,
Над річкою молочного туману білизною,
Як набігає пінна хвиля з моря на пісок,
Шукаю мушлю, що дарована прибоєм,
І я її почую шелест - наче голосок.
Величчям гір , красою водоспадів,
Та різнобарв’ям квіток літньої пори,
Кружлянням восени барвистих листопадів,
Дощем, стіною, що летить згори.
Живу зі смаком, вдячна Богу,
За все багатство, що він сотворив,
Та вірну намагаюсь вибрати дорогу,
І насолоджуюсь життям, поки що вистачає сил...

Украинский вариант стихотворения "Живу со вкусом"

Невдале побачення.

Чекав, а не прийшла ти на побачення,
Так прикро це, але й передбачено,
Бо не приймала мої залицяння,
А я освідчився тобі в коханні.
Промовчала, ніби мене не чуєш,
Не бачиш душу як мені турбуєш,
Но згоду дала на наше побачення,
Чудовий вечір, час мій марно втрачений.
З букетом квітів на одинці стою я,
І світло падає м'яке від ліхтаря.
Місто живе, вечірній шум та метушня,
Веселі люди поруч, сумний тільки я.

Печаль

Коли прийде моя печаль
Розіллється на серці тугою
Ночі темні підіймуть на жаль
Всі мої потаємні спогади

Я візьмусь написати вірша
Не боронь мене,дуже прошу
Моя ніжна болюча душа
Потребує скинути ношу!

Коли прийдуть холодні дощі
Мої пісні зазнають тривоги
Ми до Господа тягнемо свічки
Забувая його дороги!

Хай насниться мені рояль
Залікує своєю грою
Розіллється на серці печаль
Я її відпущу до Бога….

© Copyright: Кударенко Елена, 2023

Ромашки

Які ж ромашки дивовижні
Неначе сонечко мале
Цвіте собі на полі ріднім
Та очі радує завжди

Вони неначе мої мрії
Росте до сонечка маля
Зірву букет собі до дому
Частинку ніжного тепла

А ще вони так пахнуть літом
Дитинством райдужним моїм
Завжди нагадують як мати
Вплітала в коси їх мені

Ромашки незвичайні квіти
Вони частиночки души
До тебе завжди серцем линуть
Та зцілюють твої думки

© Copyright: Кударенко Елена, 2023

Любіть життя!

Любіть усе , до чего серце лине
До чого тягнеться душа!
Наше життя відкрита книга
Тож напишіть її до самого кінця
Нехай вона залишиться родині
На згадку та на користь дітлахам

Любити це мабуть єдине
Що прагнуть наші сонячні серця!
Своїй душі даруйте добрі крила
Та завжди йдіть дорогою творця
Навчитись жити гідно та відкрито
Для цього нам дароване життя!

Дитинство

До тебе лине моє серце
Співучій, ніжний любий край!
В мій дім, коли я ще малеча
Смачного їла пирога.

Де матінка моя співала
Пісні,що в серці назавжди
Залишили весняні ранки
Де татко був ще молодий!

Як добре пам’ять розгортає
Як я росла в своїй сім;ї,
Коли бабуся приїжджала
Як добре пам’ятати це!

Де друзі та шкільні уроки
Де люба вчителька моя
Мені нагадує в альбомі
Якою я колись була …

Як швидко ці часи минули
Заплющив очі та відкрив
Лише на пам;яті римую
Все те, що було дорогим


© Copyright: Кударенко Елена, 2023
Свидетельство о публикации №123071604531

Любий дідусь

Я завжди для тебе красуня
Навіть зморшки мої не біда!
Я для тебе твоя кицюня
Найдорожче це наша сім’я!

І нехай наші роки минають
Та незмінне залишиться нам
Я кохаю,ти мене кохаєш
Саме цінне це наше життя!

Так і буде завжди неодмінно
І нехай оминає нас час!
Наші діти сімейна фортеця
А онуки продовження нас

Я завжди для тебе красуня
І завжди я тобі посміхнусь
Неодмінне моє бажання
Бути поручь мій любий дідусь!

© Copyright: Кударенко Елена, 2023

Чуєш мамо

Чуєш мамо,як співа зозуля
Чуєш рідна,як болить душа
Я до тебе серцем лину мамо
Я без тебе,як мале дитя

Моя рідна,ти почуй мій шепіт
Я молитви чую іздаля
Я до тебе посилаю ніжність
Ти до мене свого янгола

Чуєш мамо,як співа зозуля
Вона плаче за своїм дитям
Я твої долоні чую,мамо
Ти моя одвічна зіронька

Чуєш мамо,серце не на місці
Роз'єднала клята нас війна
Та єднає нас твоя одвічна
Материнська лагідна душа!

Боженька допоки

Похмуре небо, як саме життя похмуре
Не вистачає сонця та тепла
Розбиті дзеркала повсюди туга
Та вкрадені надії у серцях!

Болить, ой як болить моя душа
І дощ не змиє всі мої тривоги
До тебе Господи направлені серця
Допоки все це… Боженька допоки

Ти захисти від болю та журби
Та відведи оману та тривогу
Не вистачає боже твоїх крил
Мій янгол потребує допомоги

Я вириваю свої мрії із грудей
Я засинаю з думками про тебе
Ти поверни надію до людей
Дай сили Боженька дай сили…

Від щастя сльози краплями дощу

Від щастя сльози краплями дощу,
Так шквалом почуттів любов накрила,
Вона прийшла, її тепер не відпущу,
Подарувала мені ніжні крила.
Знайшов ключа ти до дверей душі,
Лише для тебе їх я зберігала,
Для суму міста там не залишив,
Добро та ніжність приховала.
Солодкий поцілунок та терпкий,
Лише коханий може дарувати,
Та пристрасті шалений дивограй,
В потоках почуттів удвох літати.
Від щастя сльози краплями дощу,
Та від кохання просто шаленію,
З тобою разом завжди бути я хочу,
Кохати я по іншому не вмію.
© Copyright: Ириша65, 2023

Думки

Мені потрібна дивина
Життєва радісна весна!
Мені потрібна тишина
Болюче кинути у небуття!

Мені потрібні твої руки
Мої сумління відвести
Обійми ніжні, світлі думки
Та добрі наче сонце сни

Мені потрібні мої мрії
Нехай летять за небокрай!
Усі мої тривожні думки
Позбав мене Господь , позбав

Мені потрібна перемога
Ти залікуй мою печаль
Доки країна моя стогне
Та безнадійна моя даль.

Як сонце засяє

Як сонце засяє у квітах небес.
І хмари потіх, здійметься вітер.
Вітер смутку й негод.
І сонце янгольських крил
Здійметься буря, янгольський плач.
І дощі поринуть рікою
Мов ті карпатські ріки.
А у морі, здійметься шторм.
Гроза порине у небо
І янголи мовчки летять.
Досить шторму, та вітру сваритись.
Сонце своїми променями
Мов птах, крила діймає
І сварку розіб’є на друзки.
Тепер і море спокійне,
Кораблі не потонуть.
Не стануть вони, грою небес.
І квіти розквітнуть, у тихому мирі.

Сукня вишита любов’ю

Білу сукню одягає дівчина
Таку чарівну, казкову.
Сукня спадає з пліч
Так ніжно, так тихо.
Та губи її мовчать,
А очі мов квіти,
Серед зими спорошені маки.
У білій сукні, як янгол небес.
Мов сніг, сяє як зорі.
Волосся падає,
Мов зірвані квіти.
Сукня спадає з пліч
І руки її підло тремтять.
В пошуках «любого»
Розум втрачала.
І бажання до стелі летять.
І по венам не кров,
А кохання текло.
Сукня падала з пліч,
А він душу її цілував.
У вісні зрадливо кохав.

Розбав моє солоне

Море обіймає мене
Ніжно поцілунком сонця
Лікує моє таємне
Загортає в обійми наче дитя
Доторкнись ніжністю
Доторкнись поцілунком
Розбав моє солоне, злікуй
Я сумую без тебе, але я повернусь.
Злікуй моє солоне … моє гірке
Твоя сила надихає мене
Все буде добре…. всё буде…

Ой людоньки

Ой людоньки лікуйте душі
Лікуйте світлом та теплом!
Лікуйте сонечком яскравим
Землею рідною, весной!

Ой людоньки запізно буде
Коли черствітиме душа,
Коли вогонь її погасне
Та в прірву скотиться до дна!

Ой людоньки не замикайте
На сто замків своє життя!
Людське тепло лікує рани
Єднає душі та серця !

Ой людоньки не забувайте
Свій сад молитвами ростить
Нам доброти не вистачає
Щоб землю рідну захистить!

У мене немає дому….

"Справа в тому,
що в мене немає дому"
Ця пісня лунає знову
В Донецку, Херсоні,Львові…

Війна нам змінила мови
На інші, чужі незнайомі
Та крається серце до болю...
У мене немає дому...

Справа в тому,
що ночі мої безсонні
І стіни не ті, що вдома
Та люди чужі незнайомі

Тривалі дзвінки додому
Болючі серцю розмови
І знову загинули , знову
Цей жах не залишить ніколи

У мене немає дому ….

Зцілюй мене

Бути собою ,бути відверто щирою
Так щоб ти бачив крізь мене
Мої гарні та зайви речі
Бути самою собою крізь призму
Крізь сьогодення ,бути собою для тебе….

Я відчуваю дотик,тебе до мене
Цю невісому раниму грань
Коли ти ще далеко від мене
Алеж душа відчайдушно близька
Я відчуваю рушай до мене

PS: Зцілюй мене та руйнуй мости!

Ми так чекаємо на тебе, літо

Ми так чекаємо на тебе, літо,
Так скучили за сонечком та світлом,
За ранком, що дарує рясні роси,
За полем де в пшениці плетуть коси
Червоні маки та сині волошки.
Солодкої полуниці повний кошик,
Де нам сріблястої річки веселі води
У спеку подарують прохолоду,
За теплим дощиком грибним що ллється,
А небо яркою веселкою посміхнеться,
Метелики яскраві пролітають,
Пташки свої пісні для нас співають,
В ночі зіркі на небі запалають,
Та водограй чудес літо вмикає

Інша казка

Моя казка інша,
В неї душа тепліше
І обіймає вона наче кішка
Та засинати з нею гарніше
Мої речі неначе ковдра на плечі

Обгорне твої думки
Притягне до себе…
До речі ти приходь до моєї мрії
До зірок що на небі синім
Я нарешті навчилась співати

Янголяток до себе звати
Вони ніжні маленькі істоти
Наші пісні співають у ночі
Ти приходь до моєї мрії
Бо до тебе серденько лине

Я навчилась

Я вже навчилась
Як становитися більшою
За свої страхи…
Навчилася дорослішати,
Та не боятися темряви

Я заплющую очі
Та бачу інші світи
Я запалюю свічки
Та будую мости…
Я вчусь без компасу

Знаходити тих, хто
Залишив свої мрії,
Хто сам на сам
Будує свої світи.. .
Не залишай себе,мене, світ…

Ти десь далеко,але я
Відчуваю єдність…
Я відчуваю твої думки …
Я чекаю зустрічі,
Я поруч….

Справжня цінність у житті — це рідні та близькі люди. Вітаю з Днем родини та бажаю миру, щастя, нехай сім'я завжди буде міцною скелею, захистом від негараздів і розрадою в біді. Любові, краси, світлого майбутнього!

Квіти, квіточки чарівні

Квіти часто нам говорять більше за слова,
Ароматом нас сп'яняють, в них любов жива .
Ніжні, лагідні, тендітні, так чарують нас,
Можна бути з ними довго, забував про час.

В радощі із нами квіти, поруч, в скрути час,
І підтримку подарують, заспокоюють нас.
Хоч здається, що не вміють розмовляти квіти,
Но подивишся, та зможеш ти їх зрозуміти.

Біля батьківської хати мальви розквітають,
Чорнобривці на подвір'ї посмішки нам дарять,
Гладіолуси, тюльпани, різнобарвні квіти,
Тішать очі та уміють душу нам зігріти.

Квіти, квіточки чарівні, як люблю я вас,
Ніжні божі ви творіння, з нами кожен час,
Відчуваю я на серце радість, світло, ласку,
Ви даруєте надію, віру в чудо, казку.

Коханому

Я сила твоя та спокій
Ти мудрість моя та любов
Я кожну свою молитву
Тобі посилаю знов

Я кожну свою годину
Чекаю твого дзвінка
І в небі моєму синєм
Гаряча тане сльоза

Ти мій найнижніший світанок
Моя нездоланна біль
До тебе спрямовані думки
Мій Боже його захисти

Холодні та темні ночі
Зігрію для тебе завжди
Мій янгол розправить крила
На захист твоєї душі

© Copyright: Кударенко Елена, 2023
Свидетельство о публикации №123042904666

Омріяна

Мої поламані слова залиш собі,
Мої пісні вже не співають навесні,
Все марно,дівчинка, все марно,
Лишились  тільки спогади мої 

Нехай на небі знов холодні зливи
На склі залишили свої думки,
Мої пісні вже не співає вітер,
Десь загубились сонячні рядки

Моя душа загублена,як ніч,
І тане неомріяне в тумані
До тебе доторкнутися думками
І знов писати чорно-білий вірш

Залишити тебе в віршах своїх
На самоті серед рядків духмяних,
І пестити тебе, дитя мале,
Кохати ніжну до нестями

Не сумуй

Не сумуй закінчиться війна,
Відбудуємо ми ріднії міста,
Підіймем калину на дорозі,
Залишать нас біди та загрози.

Не сумуй, повернеться весна,
Та весна, що підіймає крила.
Буде ще щасливая родина,
І багаті зоряні міста!

Не сумуй, повернеться живим!
Ти з молитвою чекай його додому.
Та свічки запалюй уночі
Захищай родину від недолі.

Не сумуй ще будуть світлі сни
І лелеки в полі залітають
В полонині сонечко заграє
Кануть в літа прояви війни!

Стихи

Вірші живуть, вирують у моїй душі,
Приходить час - назовні випускаю,
Я не поет, трішки нескладно я пишу,
Словами почуття я на папері викладаю.

Щастя

Сьогодні відзначається незвичайне, але дуже приємне свято – Міжнародний день щастя. Адже саме щастя є однією з основних цілей людства.
Щастя – воно навколо,
Щастя - тепле й чудове,
Щастя – частинка дива.
Щастя - природа вродлива.
Щастя - це квіти у полі,
Щастя – це небо та зорі,
Щастя – це гори та море,
Щастя – життя без болю,
Щастя – у добрім слові,
Щастя – у щирій розмові,
Щастя - посмішка ласкава,
Щастя – це з ранку кава,
Щастя - кохана поряд,
Щастя – ласкавий погляд,
Щастя – руки дитини,
Щастя - батько, мати, родина.
Щастя – затишок в домі,
Щастя – це друзі, знайомі.
Щастя – здоров’я рідних,
Щастя – у вчинках гідних.
Щастя – почути «кохаю»,
Щастя – те все, що я маю.
Щастя - яскраві бачити сни.
Щастя - це світ без війни.
Щастя – це мрій кришталі,
Щастя – життя на Землі.
Ириша65

Прощена неділя

З прощеною неділею вітаю.
Поростіть за всі образливі слова,
Бо вільно та невільно ображала,
Та розумію, що була я не права.

У Бога я для всіх прошу прощення,
Хто мене ображав, прощаю всіх.
Бажаю кожен щоб почув сьогодні:
«Прощаю я та хай вас Бог простить».

як ти з’явилася в моїх думках ?

як ти з’явилася в моїх думках ?
ми ледь знайомі з тобою
проте, ти мені дуже цікава, настільки,
що тепер важко. Ось від чого усі болі.

ці болі можно описати не фарбами знову,
а намалювати її неповторною красою!
вона дуже мила і розумна, до того
звучить як ідеал. сорі, але по-іншому не буде ніколи.

зі мною таке вперше! Я не розумію, чому
турбуюсь, чому цікаво: де і як ти?
я навіть підтягнув свою рідну мову,
щоб вже на сто відсотків сподобатись тобі.

минуло пару днів, а мені й досі цікаво,
що вона любить, і які в неї плани
я вже потрохи з’їхав туди,
де говорю не я, а щось вище ніж я.

думав я так, і гадав не раз
як «ти з’явилась в моїх думках?»
це я щей досі пояснити не зміг
дуже хочеться, однак знаю точно-відповідь в тобі.

Бабуся (Бабушка)

А моя бабуся, завжди мене чекає
Як тільки приїду, борщика зваре.
Як піду гуляти, в зелене поле,
Завжди мене чекатиме в домі просторим.

Сяде поруч з ґанком, ковтинку мені звяже.
Їй ж так важливо що онук їй скаже.
Завжди любитиме, ніколи не покине,
А у ніч холодну, ковдрою вкриє.

Їй для мене нічого не шкода.
Бережеть своїх бабусь!
Поки не прийшла біда...


Перевод стиха с Украинского для русскоговорящих пользователей (из за того что оригинал написан на Укр. стих немного не рифмуется).


А моя бабушка всегда меня ждёт.
Как только приеду, борщика сварит.
Как пойду гулять в зелёное поле,
Всегда меня будет ждать в доме просторным.

Сядет у крыльца, кофточку свяжет.
Ей ж так важно что внук скажет.
Всегда будет любить, никогда не бросит,
А в ночь холодную, одеялом укроет.

Ей для меня ничего не жаль!
Берегите бабушек, пока не пришла беда!


Борщь(борщик)- украинское народное блюдо.